Два зовсім різні фільми, варті уваги
Тонна вихідних - чудова нагода заповнити кінопробіли. Принаймні, так частково вийшло у мене.
Розповім про дві стрічки. Одну - випадкову. Іншу - розкручену та популярну, що щойно відгриміла у кіно.
"Життя в мотелі" (The Motel Life, 2012) - інді-стрічка про зиму, мотелі, малюнки, кумедні розповіді та двох братів із одним складним життям на двох. Стрічка без пояснень, розлогих роздумів і моралізувань. Просто приємне дорожне кіно про життя із обнадійливим фіналом. Для поціновувачів нелегких стрічок із невисокими рейтингами, зате душевною зйомкою та влучним саундтреком.
"Розлучення з хвостом" (Who gets the dog?, 2016) - можливо, на перший погляд зовсім не той фільм, про який слід писати кіноблогеру. Але я завжди у пошуку кіно від якого приємно, навіть якщо це в жодному разі не кіношедевр. Бо, зрештою, для чого потрібне кіно, як не викликати емоції, потрібні емоції?! Тож якщо бракує позитиву і усмішок за просто так - це кіно їх обов'язково вам дасть. Ще й нагадає: якими не були б труднощі - їх завжди можна подолати. У кіно так точно:)
Розповім про дві стрічки. Одну - випадкову. Іншу - розкручену та популярну, що щойно відгриміла у кіно.
"Життя в мотелі" (The Motel Life, 2012) - інді-стрічка про зиму, мотелі, малюнки, кумедні розповіді та двох братів із одним складним життям на двох. Стрічка без пояснень, розлогих роздумів і моралізувань. Просто приємне дорожне кіно про життя із обнадійливим фіналом. Для поціновувачів нелегких стрічок із невисокими рейтингами, зате душевною зйомкою та влучним саундтреком.
"Розлучення з хвостом" (Who gets the dog?, 2016) - можливо, на перший погляд зовсім не той фільм, про який слід писати кіноблогеру. Але я завжди у пошуку кіно від якого приємно, навіть якщо це в жодному разі не кіношедевр. Бо, зрештою, для чого потрібне кіно, як не викликати емоції, потрібні емоції?! Тож якщо бракує позитиву і усмішок за просто так - це кіно їх обов'язково вам дасть. Ще й нагадає: якими не були б труднощі - їх завжди можна подолати. У кіно так точно:)