Альтаїр

[svetophil]

переклад
досить давнього віршика Родіонова
(оригінал тут).

Мене розбудив молодик в однострою,
Схожий на працівника міліції.
- Вже час харчування, ходіть за мною -
В їдальні чекають, отож не баріться!

- В якій ще їдальні? Стривай, командир.
Де взагалі я перебуваю?
- Ми пролітаємо повз зірку Альтаїр.
Вдягайтесь хутчій, я ж тут з Вами не граюсь!

Ми Вас учора на лавці знайшли
У жахливому нетверезому стані.
Вам пояснити ні слова не змогли,
Бо Ви нещадно матюкались і при цьому спали.

Ви для нас - вдалий, яскравий взірець
Маніакально-депресивного психозу...
Ходімо за мною, інакше Вам пиздець!
- Що це, - обурююсь, - може, погроза?!

- Еге ж. Є в нас двійко так званих "голубків",
Один садомазохіст,
А ще - упосліджених троє типків -
Один з них, до речі, фашист.

Можете скласти компанію їм -
Одне ліжко-місце в кімнаті пустує.
- Дякую, краще летітиму один, -
Так ввічливо кажу, що аж сам дивуюсь.

- А куди ми летимо? - запитую його,
Отримавши тарілку коричневої маси.
- На планету, де мовчки жеруть гімно
Такі балакучі, як ти, підараси!

...Я прокинувся у відділку міліції,
Безсовісне хропіння за ґратами ревло.
Поряд зі мною бомжі з смердючими сідницями
Спали; п'ята ранку світилась на табло.

- Оце-то страхіття мені приверзлося! - 
Схвильовано звертаюсь до чергового нічного.
- Краще б ти, придурку, не прокинувся зовсім, - 
Cонне тіло у формі промимрило строго.

Та на радощах сил не було ображатись:
Це ж треба, насниться ж така дивина!
Хай з бомжами вночі і потрапив за ґрати,
Але не їм на чужій планеті гімна!