Вішлистець
є у ЖиЖі такий звичай - жіночий за своєю суттю - складати списки бажаних подарунків. так, у жінок ця штука (як і багато інших) виходить краще; це не звільняє чоловіків від потреби теж час від часу цим займатися (як і, скажімо, від готування жратви, спілкування з дітьми чи будь-якої іншої "жіночої" функції)).
маленький ліричний відступ. нещодавно мама читала книжку Павла Санаєва "Похороніть мене за плінтусом", і ми разом згадували випадки, коли я в дитинстві зловив "піндюлів" ні-за-що-ні-про-що. один з таких випадків - коли мені мені не сподобався чийсь подарунок на днюху. нє, ну дивна річ, погодьтеся, - подарунок мій, а пожбурити ним об підлогу я не можу. ги, а може, він мені саме для цього й був потрібен? :) диво-девайс, дорожчий за емоційний світ сина, пролежав на шафі років з 15, а на початку 2007-го я нарешті відчув себе досить дорослим, щоб викинути його на смітник. і звісно, викинув.
згоден, треба бути вдячними навіть за хріновенькі подарунки - типу, що про нас згадали і завдали собі клопоту щось роздобути чи зробити. але є ще один важливий компонент процесу - компонент, котрому я вчуся ще й досі: вміння дійсно чого-небудь хотіти, і більш-менш дохідливо розповідати про це іншим. отака типу формула:
вміння приймати подарунки
=
вдячність за будь-який подарунок, справжнє задоволення від його отримання
+
вміння бажати кращого і розповідати про це іншим
отже, зараз буде список подарунків, які я був би радий отримати будь-від-кого у день своєї днюхи (4 червня), або в будь-який інший день. але перед цим - моє фотко з книжкою.
Вірменія, околиці Лусакерта
а тепер - wishlist.
→ якісні навушники-"таблетки"
→ хороший мікрофон для комп'ютера (без шуму в фоні, з чутливістю хоча б півметра)
→ нормальний телефон з інтернетом - можна не новий
→ лазерний принтер (якийсь Сanon 3000 вже стоїть під столом - певно, його даруватиме мама :)
→ девайс для читання електрокнижок lBook V3+
→ електронний вимірювач вологості повітря
→ ефірне масло кардамону, бергамоту
→ нетбук нежіночого кольору (бажано ще працюючий :)
→ переносний USB-вінчестер на 320 Гб або більший
→ сушений полин з екологічно чистих регіонів
→ фільтр для води (магазин "взуття і фільтри для води" біля зупинки З. Космодем'янської :)
→ туалетна вода Issey Miyake (для чоловіків :)
→ чай "1001 ніч" (фірма "Чайна країна") - грамів 100 :)
→ велосипед з передачами (Сергій SerYogik знає, де такий взяти)))
→ оплата участі у семінарі Голтіса (наприклад, вересневий економ-семінар у Києві :)
книжки:
→ Євген Гришковець "А.....а",
→ Dan Brown "Angels and Demons", "The Lost Symbol" / тільки мовою оригіналу
а також традиційно приймаються будь-які подарунки, що містять мин.
БГ: "Вот когда игрок на кяманче или чем-то еще, кончив три консерватории, приезжает назад в село... и играет для стариков - Баха, Бетховена, Брамса - на одной струне... потом уходит, и старики говорят: "Пальцы бегают, а мына - нет." Вот в первой версии не было мына. И вот помучавшись три часа, мы пришли к тому, что мын появился. А я знал, что это появится, я просто ожидал..."
(из Интервью Михаила Козырева с Борисом Гребенщиковым: "Когда появляется мын").
UPD: подивимося, як же насправді вийшло з подарунками.
принтер, чай і ефірне масло - таки подарували:) мобільного інтернету і Голтіса перехотілося. з мікрофоном поки не склалося, зате я уточнив бажання: насправді не мікрофон треба, а диктофон, бо сюди в комп'ютер навіть хоч що завгодно ввімкни - фон все одно буде (перевірено в Польщі на професійному мікрофоні і порівняно з диктофоном :). полину якось трапилася нагода самому нарвати - коли їздили на днюху до того ж SerYogika. lBook після деяких вагань я вирішив подарувати собі сам, а звідси й вирішення питання з книжками. з навушниками досі тягну кота за гуму, слухаючи позичені; зате колонки собі нарешті правильні подарував, тішуся :) нетбук, вінчестер, вимірювач вологості, ровер, фільтр та нова доза Issey Miyake - ці всі питання й досі актуальні.
одним словом, не соромтеся бажати, бо бажання здійснюються.
бажайте, отримуйте, і невдовзі зрозумієте, що бажати треба обережно :)
маленький ліричний відступ. нещодавно мама читала книжку Павла Санаєва "Похороніть мене за плінтусом", і ми разом згадували випадки, коли я в дитинстві зловив "піндюлів" ні-за-що-ні-про-що. один з таких випадків - коли мені мені не сподобався чийсь подарунок на днюху. нє, ну дивна річ, погодьтеся, - подарунок мій, а пожбурити ним об підлогу я не можу. ги, а може, він мені саме для цього й був потрібен? :) диво-девайс, дорожчий за емоційний світ сина, пролежав на шафі років з 15, а на початку 2007-го я нарешті відчув себе досить дорослим, щоб викинути його на смітник. і звісно, викинув.
згоден, треба бути вдячними навіть за хріновенькі подарунки - типу, що про нас згадали і завдали собі клопоту щось роздобути чи зробити. але є ще один важливий компонент процесу - компонент, котрому я вчуся ще й досі: вміння дійсно чого-небудь хотіти, і більш-менш дохідливо розповідати про це іншим. отака типу формула:
вміння приймати подарунки
=
вдячність за будь-який подарунок, справжнє задоволення від його отримання
+
вміння бажати кращого і розповідати про це іншим
отже, зараз буде список подарунків, які я був би радий отримати будь-від-кого у день своєї днюхи (4 червня), або в будь-який інший день. але перед цим - моє фотко з книжкою.
Вірменія, околиці Лусакерта
а тепер - wishlist.
→ якісні навушники-"таблетки"
→ хороший мікрофон для комп'ютера (без шуму в фоні, з чутливістю хоча б півметра)
→ нормальний телефон з інтернетом - можна не новий
→ лазерний принтер (якийсь Сanon 3000 вже стоїть під столом - певно, його даруватиме мама :)
→ девайс для читання електрокнижок lBook V3+
→ електронний вимірювач вологості повітря
→ ефірне масло кардамону, бергамоту
→ нетбук нежіночого кольору (бажано ще працюючий :)
→ переносний USB-вінчестер на 320 Гб або більший
→ сушений полин з екологічно чистих регіонів
→ фільтр для води (магазин "взуття і фільтри для води" біля зупинки З. Космодем'янської :)
→ туалетна вода Issey Miyake (для чоловіків :)
→ чай "1001 ніч" (фірма "Чайна країна") - грамів 100 :)
→ велосипед з передачами (Сергій SerYogik знає, де такий взяти)))
→ оплата участі у семінарі Голтіса (наприклад, вересневий економ-семінар у Києві :)
книжки:
→ Євген Гришковець "А.....а",
→ Dan Brown "Angels and Demons", "The Lost Symbol" / тільки мовою оригіналу
а також традиційно приймаються будь-які подарунки, що містять мин.
БГ: "Вот когда игрок на кяманче или чем-то еще, кончив три консерватории, приезжает назад в село... и играет для стариков - Баха, Бетховена, Брамса - на одной струне... потом уходит, и старики говорят: "Пальцы бегают, а мына - нет." Вот в первой версии не было мына. И вот помучавшись три часа, мы пришли к тому, что мын появился. А я знал, что это появится, я просто ожидал..."
(из Интервью Михаила Козырева с Борисом Гребенщиковым: "Когда появляется мын").
UPD: подивимося, як же насправді вийшло з подарунками.
принтер, чай і ефірне масло - таки подарували:) мобільного інтернету і Голтіса перехотілося. з мікрофоном поки не склалося, зате я уточнив бажання: насправді не мікрофон треба, а диктофон, бо сюди в комп'ютер навіть хоч що завгодно ввімкни - фон все одно буде (перевірено в Польщі на професійному мікрофоні і порівняно з диктофоном :). полину якось трапилася нагода самому нарвати - коли їздили на днюху до того ж SerYogika. lBook після деяких вагань я вирішив подарувати собі сам, а звідси й вирішення питання з книжками. з навушниками досі тягну кота за гуму, слухаючи позичені; зате колонки собі нарешті правильні подарував, тішуся :) нетбук, вінчестер, вимірювач вологості, ровер, фільтр та нова доза Issey Miyake - ці всі питання й досі актуальні.
одним словом, не соромтеся бажати, бо бажання здійснюються.
бажайте, отримуйте, і невдовзі зрозумієте, що бажати треба обережно :)