Різдво у Львові
Зараз я роблю те, чого жодного разу ще не робила. Я зустрічаюся зі своїм страшним страхіттям. Я пишу українською щось у себе в ЖЖ.
По-перше мені соромно. Тому що я вважала себе в своєму Криму громадянкою України з 16 років, але писати грамотно та вільно розмовляти українською так і не навчилася. Зараз в 40 років мені дуже закортіло навчитися, але часу на то обмаль, тому з моїми дітьми українською спілкуються переважно друзі та вчителі, мені поки що це важко. Я навіть з власними дітьми соромлюся розмовляти.
По-друге мене лякає, що це моє перше особисте оповідання, мовою, яка для мене рідна, але не по народженню. Як воно буде прийнято носіями мови, або людьми, які гарно знаються на мові? Мабуть, я зараз отримаю стільки критики, що налякаюся на все життя, та надалі буду тільки російською писати. Або англійською (чомусь англійською мені не так соромно помилки робити). А мабуть це буде гарний досвід, що зробить мене трохи більш впевненою та дозволить частіше вживати українську у побуту. Ще в мене немає чомусь перевірки правопису, тому все буде дуже погано. Але якщо я ніколи не зроблю того, що я зараз роблю, мені буде важко себе поважати. Тому я заплющую очі, та хай воно якось буде.
Якою ще мовою писати про місто, яке завжди живе в моїй душі як символ України? Місто Лева - це місто, яке викрало моє серце, та не віддає вже багато років. Але чомусь я не можу приїхати до Львова на тривалий час, щоб отримати повну насолоду від подорожі та гарні світлини. В мене завжди обмаль часу, а ще тільки телефон замість фотоапарата. А цього року ще й телефон вередував на морозі, хотів відпочивати а не працювати на Різдво, як всі нормальні люди. Тому світлин не дуже багато. Але це для мене - "не дуже". Комусь, мабуть, занадто. То я попереджаю і ховаю все це під кат.
[перевод на русский]Сейчас я делаю то, чего еще ни разу не делала. Я встречаюсь со своим страшным страхом. Пишу по-украински что-то у себя в жж.
Во-первых, мне стыдно. Потому что я считала себя в своем Крыму гражданкой Украины с 16 лет, но писать грамотно и свободно говорить по-украински так и не научилась. Сейчас в 40 лет мне очень зачесалось научиться, но времени на это крохи, поэтому с моими детьми по-украински общаются в основном друзья и учителя, мне пока это трудно. Я даже с собственными детьми стесняюсь говорить.
Во-вторых меня пугает, что это мой первый личный расказз на языке, который для меня родной, но не по рождению. Как оно будет принято носителями языка или людьми, которые хорошо его знают? Может, я сейчас получу столько критики, что испугаюсь на всю жизнь и дальше буду только по-русски писать. Или по-английски (почему-то по-агнлийски мне не так стыдно делать ошибки). А может это будет хороший опыт, который сделает меня чуть более уверенной и позволит чаще употреблять украинский язык в быту. Еще у меня почему-то здесь нет проверки правописания (на русском, кстати, тоже, будь проклята юбилейная 10 винда), поэтому все будет очень плохо. Но если я никогда не сделаю того, что сейчас делаю, мне будет трудно себя уважать. Поэтому я зажмуриваю глаза, и пусть оно как-то будет.
Каким еще языком описывать город, который всегда живет в моей душе, как символ Украины? Город Льва - это город, который украл мое сердце и не отдает уже много лет. Но почему-то я не могу приехать во Львов на продолжительное время, чтоб получить полное удовольствие от путешествия и хорошие фотографии. У меня всегда слишком мало времени, а еще только телефон вместо фотоаппарата. А в этом году еще и телефон начал вредничать на морозе, хотел отдыхать, а не работать на Рождество, как все нормальные люди. Поэтому фотографий не слишком много. Но это для меня "не слишком". Кому-то, может быть, "слишком". Так я всех предупреждают и прячу под кат.
Різдво у Львові - це концентрована ессенція свята. Дух Різдва живе у кожному куточку міста, за кожною віконною шибкою. Тому поки діти ще досить діти, аби вірити у різдвяні дива, треба було негайно їхати.
[перевод]Рождество во Львове - это концентрированная эссенция праздника. Дух Рождества живет в каждом уголке города, за каждым оконным стеклом. Поэтому пока дети еще достаточно дети, чтобы верить в рождественские чудеса, нужно было немедленно ехать.
Потяг "Срібна стріла", тобто, вибачайте, "Інтерсіті" домчав нас за 6 годин. Але з маленькою дитиною, яка весь час хоче бігати та повзати по брудній підлозі це дуже тривалий час. Хлопчисько на ім"я Дядя Бадя трохи поспав. Але решту часу сидів у батька на голові та їв його мозок.
[перевод]Поезд "Серебряная стрела", то есть, извините, "Интерсити", домчал нас за 6 часов. Но с маленьким ребенком, который все время хочет бегать и ползать на грязном полу - это очень длительное время. Мальчонка по имени Дядя Бадя немного поспал. Но остальное время сидел у отца на голове и ел его мозг.
На Львівський вокзал потяг прибув близько опівночі. Тому на світлині діти трохи схожі на вовкулаків. Це ви ще їхніх батьків не бачили.
[перевод]На Львовский вокзал поезд прибыл около полуночи. Поэтому на фото дети немного похожи на вурдалаков. Это вы еще их родителей не видели.
Перше враження було "холодно"! Після чого ми побачили пальму і зрозуміли, що помилялися. Залізна пальма біля будинку вокзалу довела, що навколо зовсім не холодно. А дуже холодно.
[перевод]Первое впечатление было "холодно!" После чего мы увидели пальму и поняли, что ошибались. Железная пальма около здания вокзала доказала, что вокруг совсем не холодно. А очень холодно.
Наступного дня було вже дуже-дуже-дуже холодно. Тому ми пересувалися містом від однієї кав"ярні до іншої. Коли навколо мороз, гарно зігріває кава, що горить. Таку роблять у закладі під назвою "Синя пляшка". В якості відвідувачів ми теж відповідалі кольоровій гамі. Ось це кава, що горить:
[перевод]На следующий день было уже очень-очень-очень холодно. Поэтому мы передвигались по городу от одной кофейни к другой. Когда вокруг мороз, хорошо согревает кофе, который горит. Такой варят в заведении под названием "Синяя бутылка". В качестве посетителей мы тоже соответствовали цветовой гамме. Вот это кофе, который горит:
Культурно пити каву, як у картинній галереї, ніхто не заважав.
[перевод]Культурно пить кофе, как в картинной галерее, никто не мешал
Але в меню було знайдено шмурдяк!
[шмурдяк - не переводится!]
Но в меню нашелся шмурдяк!
Наступного дня ми з друзями шукали пригод. Та пригоди самі шукали нас. Ні, нічого паранормального.
[перевод]На следующий день мы с друзьями искали приключений. Да приключения сами искали нас. Нет, ничего паранормального.
Тільки нормальні транспортні засоби.
[перевод]Только нормальный транспорт.
Непересувні.
[перевод]Нетранспортабельный.
Ось тут дракон летів-летів і трошки застряг. Теж непересувний.
[перевод]Вот тут дракон летел-летел и немножко залетел застрял. Тоже нетранспортабельный.
Ще із непересувного були черги до вселяких туристичних розваг. Наприклад, це черга до Криївки. Мороз, вітер, купа інших закладів, але як це - подорожувати до Львова та не завітати до цієї кнайпи? Мені це вдалось. Жодного разу не завітала. Так, я існую.
[перевод]Еще из неподвижного были очереди до всяких туристических развлечений. Например, это очередь в Крыйивку. Мороз, ветер, куча других заведений, но как так - приехать во Львов и не заглянуть в этот трактир? Мне это удалось. Ни разу не заглянула. Да, я существую.
Гасло нашої подорожі на морозі було "швидко та дешево знайти щось цікаве". Ось, знайшли:
[перевод]Девиз нашего путешествия на морозе был "быстро и дешево найти что-то интересное". Вот, нашли:
Щось цікаве у Львові у кожному куточку:
[перевод]
Что-то интересное во Львове в каждом уголке:
Але дитина вимагала солодких розваг.
[перевод]Но ребенок требовал сладких развлечений
Цього разу ми потрапили до майстерні карамелі. Це було дуже цікаво та смачно. А ще дуже тепло. Аж гаряче. Зараз ви бачите як високий та стрункий ллє гарячу карамель на мармуровий стіл з підігрівом.
[перевод]
На этот раз мы попали в мастерскую карамели. Это было очень интересно и вкусно. А еще очень тепло. Аж горячо. Сейчас вы видите как высокий и стройный льет гарячую карамель на мраморный стол с подогревом.
Вони все це роблять дуже професійно, але ще розповідають про процес багато цікавого.
[перевод]Они все это делают очень професионально, но еще рассказывают про процесс много интересного.
Так, ті самі хлопці. Так, я вже закохана. Цукерки, які на твоїх очах щойно зробили, роздають безкоштовно. Але це не всі дива, не буду розповідати, краще відвідайте цю крихітну майстерню. Ми з малою були в захваті.
[перевод]Да, те же самые парни. Да, я уже влюблена. Конфетки, которые на твоих глазах только что создали, раздают бесплатно. Но это не все чудеса, не буду рассказывать, лучше посетите эту крохотную мастерскую. Мы с малой были в восторге.
Майстерня пряників проводила майстер-клас. Але донька поїхала робити солодощі з татом, а ми з сином вирішили посидіти вдома, бо мороз нещадно кусав ніжні щоки солодкого хом"яка на им"я Дядя Бадя. За гарну поведінку нас преміювали пряниками:
[перевод]Мастерская пряников проводила мастер-класс. Но дочка поеэала делать сладости с папой, а мы с сыном решили посидеть дома, потому что мороз нещадно кусал нежные щеки сладкого хомяка по имени Дядя Бадя. За хорошее поведение нас премировали пряниками:
Шоколадну майстерню я вирішила відвідати наступного разу. Свічкова мануфактура запам"яталася свічками, що я привезла до дому, та шалено смачними еклерами у кав"ярні на першому поверсі. Біля тої мануфактури є чудовий Домініканський собор. Я до нього два рази намагалася потрапити у попередніх мандрах. Але цього разу пощастило. Було відкрито, йшла служба. Цей собор мене вразив. Неймовірна краса.
[перевод]Шоколадную мастерскую я решила посетить в следующий раз. Свечная мануфактура запомнилась свечками, которые я привезла домой, и безумно вкусными эклерами в кофейне на первом этаже. Около той мануфактуры есть прекрасный Доминиканский собор. Я в него два раза пыталась попасть в предыдущих путешествиях. Но в этот раз повезло. Было открыто, шла служюа. Этот собор меня поразил. Невероятная красота.
На вулицях все холоднішало. Навіть трамваї, в яких завжди грали зігріваючи колядки, одного разу змерзли:
[перевод]На улицах все холодало. Даже трамваи, в которых всегда играли согревающие колядки, однажды замерзли:
Але на вулицях життя кипіло. Різдвяні співи якісь святі люди співали. В них навіть німби були інфрачервоні.
[перевод]Но на улицах жизнь кипела. Рождественские песнопения какие-то святые люди пели. У них даже нимбы были инфракрасные.
Суворі янголи.
[перевод]Строгие ангелы
Лагідні янголи.
[перевод]Нежные ангелы
Навіть не віриться зараз, що за три дуже морозних дні та ще з маленькою дитиною за хребтом ми стільки побачили. Але це навіть не крапля того, що ми мали подивитися. Львів - це місто з такою концентрованою культурою, історією, атмосферою, що, мабуть, життя не вистачить, щоб хоч трохи ближче познайомитися з ним. Потяг до Київа віз дуже задоволену родину, яка вже в купе почала сумувати за містом Лева, та бажати якомога скоріше повернутися.
[перевод]
Даже не верится сейчас, что за три очень морозных дня да еще с маленьким ребенком за спиной мы столько увидели. Но это даже не капля того, что мы должны были увидеть. Львов - это город с такой концентрированной культурой, историей, атмосферой, что, может быть, жизни не хватит, чтоб хоть немножко ближе познакомиться с ним. Поезд в Киев вез очень довольную семью, которая уже в купе стала скучать по городу Львову, и желать как можно скорее вернуться.
АПД:
Щіро вдячна друзям, які допомагають виправляти помилки! :) А це не так моторошно, як мені здавалося.
По-перше мені соромно. Тому що я вважала себе в своєму Криму громадянкою України з 16 років, але писати грамотно та вільно розмовляти українською так і не навчилася. Зараз в 40 років мені дуже закортіло навчитися, але часу на то обмаль, тому з моїми дітьми українською спілкуються переважно друзі та вчителі, мені поки що це важко. Я навіть з власними дітьми соромлюся розмовляти.
По-друге мене лякає, що це моє перше особисте оповідання, мовою, яка для мене рідна, але не по народженню. Як воно буде прийнято носіями мови, або людьми, які гарно знаються на мові? Мабуть, я зараз отримаю стільки критики, що налякаюся на все життя, та надалі буду тільки російською писати. Або англійською (чомусь англійською мені не так соромно помилки робити). А мабуть це буде гарний досвід, що зробить мене трохи більш впевненою та дозволить частіше вживати українську у побуту. Ще в мене немає чомусь перевірки правопису, тому все буде дуже погано. Але якщо я ніколи не зроблю того, що я зараз роблю, мені буде важко себе поважати. Тому я заплющую очі, та хай воно якось буде.
Якою ще мовою писати про місто, яке завжди живе в моїй душі як символ України? Місто Лева - це місто, яке викрало моє серце, та не віддає вже багато років. Але чомусь я не можу приїхати до Львова на тривалий час, щоб отримати повну насолоду від подорожі та гарні світлини. В мене завжди обмаль часу, а ще тільки телефон замість фотоапарата. А цього року ще й телефон вередував на морозі, хотів відпочивати а не працювати на Різдво, як всі нормальні люди. Тому світлин не дуже багато. Але це для мене - "не дуже". Комусь, мабуть, занадто. То я попереджаю і ховаю все це під кат.
[перевод на русский]Сейчас я делаю то, чего еще ни разу не делала. Я встречаюсь со своим страшным страхом. Пишу по-украински что-то у себя в жж.
Во-первых, мне стыдно. Потому что я считала себя в своем Крыму гражданкой Украины с 16 лет, но писать грамотно и свободно говорить по-украински так и не научилась. Сейчас в 40 лет мне очень зачесалось научиться, но времени на это крохи, поэтому с моими детьми по-украински общаются в основном друзья и учителя, мне пока это трудно. Я даже с собственными детьми стесняюсь говорить.
Во-вторых меня пугает, что это мой первый личный расказз на языке, который для меня родной, но не по рождению. Как оно будет принято носителями языка или людьми, которые хорошо его знают? Может, я сейчас получу столько критики, что испугаюсь на всю жизнь и дальше буду только по-русски писать. Или по-английски (почему-то по-агнлийски мне не так стыдно делать ошибки). А может это будет хороший опыт, который сделает меня чуть более уверенной и позволит чаще употреблять украинский язык в быту. Еще у меня почему-то здесь нет проверки правописания (на русском, кстати, тоже, будь проклята юбилейная 10 винда), поэтому все будет очень плохо. Но если я никогда не сделаю того, что сейчас делаю, мне будет трудно себя уважать. Поэтому я зажмуриваю глаза, и пусть оно как-то будет.
Каким еще языком описывать город, который всегда живет в моей душе, как символ Украины? Город Льва - это город, который украл мое сердце и не отдает уже много лет. Но почему-то я не могу приехать во Львов на продолжительное время, чтоб получить полное удовольствие от путешествия и хорошие фотографии. У меня всегда слишком мало времени, а еще только телефон вместо фотоаппарата. А в этом году еще и телефон начал вредничать на морозе, хотел отдыхать, а не работать на Рождество, как все нормальные люди. Поэтому фотографий не слишком много. Но это для меня "не слишком". Кому-то, может быть, "слишком". Так я всех предупреждают и прячу под кат.
Різдво у Львові - це концентрована ессенція свята. Дух Різдва живе у кожному куточку міста, за кожною віконною шибкою. Тому поки діти ще досить діти, аби вірити у різдвяні дива, треба було негайно їхати.
[перевод]Рождество во Львове - это концентрированная эссенция праздника. Дух Рождества живет в каждом уголке города, за каждым оконным стеклом. Поэтому пока дети еще достаточно дети, чтобы верить в рождественские чудеса, нужно было немедленно ехать.
Потяг "Срібна стріла", тобто, вибачайте, "Інтерсіті" домчав нас за 6 годин. Але з маленькою дитиною, яка весь час хоче бігати та повзати по брудній підлозі це дуже тривалий час. Хлопчисько на ім"я Дядя Бадя трохи поспав. Але решту часу сидів у батька на голові та їв його мозок.
[перевод]Поезд "Серебряная стрела", то есть, извините, "Интерсити", домчал нас за 6 часов. Но с маленьким ребенком, который все время хочет бегать и ползать на грязном полу - это очень длительное время. Мальчонка по имени Дядя Бадя немного поспал. Но остальное время сидел у отца на голове и ел его мозг.
На Львівський вокзал потяг прибув близько опівночі. Тому на світлині діти трохи схожі на вовкулаків. Це ви ще їхніх батьків не бачили.
[перевод]На Львовский вокзал поезд прибыл около полуночи. Поэтому на фото дети немного похожи на вурдалаков. Это вы еще их родителей не видели.
Перше враження було "холодно"! Після чого ми побачили пальму і зрозуміли, що помилялися. Залізна пальма біля будинку вокзалу довела, що навколо зовсім не холодно. А дуже холодно.
[перевод]Первое впечатление было "холодно!" После чего мы увидели пальму и поняли, что ошибались. Железная пальма около здания вокзала доказала, что вокруг совсем не холодно. А очень холодно.
Наступного дня було вже дуже-дуже-дуже холодно. Тому ми пересувалися містом від однієї кав"ярні до іншої. Коли навколо мороз, гарно зігріває кава, що горить. Таку роблять у закладі під назвою "Синя пляшка". В якості відвідувачів ми теж відповідалі кольоровій гамі. Ось це кава, що горить:
[перевод]На следующий день было уже очень-очень-очень холодно. Поэтому мы передвигались по городу от одной кофейни к другой. Когда вокруг мороз, хорошо согревает кофе, который горит. Такой варят в заведении под названием "Синяя бутылка". В качестве посетителей мы тоже соответствовали цветовой гамме. Вот это кофе, который горит:
Культурно пити каву, як у картинній галереї, ніхто не заважав.
[перевод]Культурно пить кофе, как в картинной галерее, никто не мешал
Але в меню було знайдено шмурдяк!
[шмурдяк - не переводится!]
Но в меню нашелся шмурдяк!
Наступного дня ми з друзями шукали пригод. Та пригоди самі шукали нас. Ні, нічого паранормального.
[перевод]На следующий день мы с друзьями искали приключений. Да приключения сами искали нас. Нет, ничего паранормального.
Тільки нормальні транспортні засоби.
[перевод]Только нормальный транспорт.
Непересувні.
[перевод]Нетранспортабельный.
Ось тут дракон летів-летів і трошки застряг. Теж непересувний.
[перевод]Вот тут дракон летел-летел и немножко залетел застрял. Тоже нетранспортабельный.
Ще із непересувного були черги до вселяких туристичних розваг. Наприклад, це черга до Криївки. Мороз, вітер, купа інших закладів, але як це - подорожувати до Львова та не завітати до цієї кнайпи? Мені це вдалось. Жодного разу не завітала. Так, я існую.
[перевод]Еще из неподвижного были очереди до всяких туристических развлечений. Например, это очередь в Крыйивку. Мороз, ветер, куча других заведений, но как так - приехать во Львов и не заглянуть в этот трактир? Мне это удалось. Ни разу не заглянула. Да, я существую.
Гасло нашої подорожі на морозі було "швидко та дешево знайти щось цікаве". Ось, знайшли:
[перевод]Девиз нашего путешествия на морозе был "быстро и дешево найти что-то интересное". Вот, нашли:
Щось цікаве у Львові у кожному куточку:
[перевод]
Что-то интересное во Львове в каждом уголке:
Але дитина вимагала солодких розваг.
[перевод]Но ребенок требовал сладких развлечений
Цього разу ми потрапили до майстерні карамелі. Це було дуже цікаво та смачно. А ще дуже тепло. Аж гаряче. Зараз ви бачите як високий та стрункий ллє гарячу карамель на мармуровий стіл з підігрівом.
[перевод]
На этот раз мы попали в мастерскую карамели. Это было очень интересно и вкусно. А еще очень тепло. Аж горячо. Сейчас вы видите как высокий и стройный льет гарячую карамель на мраморный стол с подогревом.
Вони все це роблять дуже професійно, але ще розповідають про процес багато цікавого.
[перевод]Они все это делают очень професионально, но еще рассказывают про процесс много интересного.
Так, ті самі хлопці. Так, я вже закохана. Цукерки, які на твоїх очах щойно зробили, роздають безкоштовно. Але це не всі дива, не буду розповідати, краще відвідайте цю крихітну майстерню. Ми з малою були в захваті.
[перевод]Да, те же самые парни. Да, я уже влюблена. Конфетки, которые на твоих глазах только что создали, раздают бесплатно. Но это не все чудеса, не буду рассказывать, лучше посетите эту крохотную мастерскую. Мы с малой были в восторге.
Майстерня пряників проводила майстер-клас. Але донька поїхала робити солодощі з татом, а ми з сином вирішили посидіти вдома, бо мороз нещадно кусав ніжні щоки солодкого хом"яка на им"я Дядя Бадя. За гарну поведінку нас преміювали пряниками:
[перевод]Мастерская пряников проводила мастер-класс. Но дочка поеэала делать сладости с папой, а мы с сыном решили посидеть дома, потому что мороз нещадно кусал нежные щеки сладкого хомяка по имени Дядя Бадя. За хорошее поведение нас премировали пряниками:
Шоколадну майстерню я вирішила відвідати наступного разу. Свічкова мануфактура запам"яталася свічками, що я привезла до дому, та шалено смачними еклерами у кав"ярні на першому поверсі. Біля тої мануфактури є чудовий Домініканський собор. Я до нього два рази намагалася потрапити у попередніх мандрах. Але цього разу пощастило. Було відкрито, йшла служба. Цей собор мене вразив. Неймовірна краса.
[перевод]Шоколадную мастерскую я решила посетить в следующий раз. Свечная мануфактура запомнилась свечками, которые я привезла домой, и безумно вкусными эклерами в кофейне на первом этаже. Около той мануфактуры есть прекрасный Доминиканский собор. Я в него два раза пыталась попасть в предыдущих путешествиях. Но в этот раз повезло. Было открыто, шла служюа. Этот собор меня поразил. Невероятная красота.
На вулицях все холоднішало. Навіть трамваї, в яких завжди грали зігріваючи колядки, одного разу змерзли:
[перевод]На улицах все холодало. Даже трамваи, в которых всегда играли согревающие колядки, однажды замерзли:
Але на вулицях життя кипіло. Різдвяні співи якісь святі люди співали. В них навіть німби були інфрачервоні.
[перевод]Но на улицах жизнь кипела. Рождественские песнопения какие-то святые люди пели. У них даже нимбы были инфракрасные.
Суворі янголи.
[перевод]Строгие ангелы
Лагідні янголи.
[перевод]Нежные ангелы
Навіть не віриться зараз, що за три дуже морозних дні та ще з маленькою дитиною за хребтом ми стільки побачили. Але це навіть не крапля того, що ми мали подивитися. Львів - це місто з такою концентрованою культурою, історією, атмосферою, що, мабуть, життя не вистачить, щоб хоч трохи ближче познайомитися з ним. Потяг до Київа віз дуже задоволену родину, яка вже в купе почала сумувати за містом Лева, та бажати якомога скоріше повернутися.
[перевод]
Даже не верится сейчас, что за три очень морозных дня да еще с маленьким ребенком за спиной мы столько увидели. Но это даже не капля того, что мы должны были увидеть. Львов - это город с такой концентрированной культурой, историей, атмосферой, что, может быть, жизни не хватит, чтоб хоть немножко ближе познакомиться с ним. Поезд в Киев вез очень довольную семью, которая уже в купе стала скучать по городу Львову, и желать как можно скорее вернуться.
АПД:
Щіро вдячна друзям, які допомагають виправляти помилки! :) А це не так моторошно, як мені здавалося.