so may be tomorrow I*ll find my way back home

Sep 19, 2010 22:50

є дні, коли потрібно активно діяти
комусь дзвонити, кудись бігти, про щось домовлятися, знову дзвонити і знову бігти
є дні, коли відпочиваєш після усієї цієї діяльності
а є дні, коли готуєшся: завтра буду діяти. і стискається серце від передчуття масштабу завтрашньої роботи. і закрадається підла думка: а може післязавтра? і пендель подумки: ні, все це треба було зробити ще позавчора.
завтра день почнеться з водіння. Боже, дай солодких мирних снів моєму інструкторові. а ще дай йому адекватності оцінки ситуації, бо він, схоже ,почав вірити, що я вже щось можу.
а потім буде безліч дзвінків як подолання відвічного комплексу подзвонити незнайомій людині.
а ще навідатися туди, де в чагарниках вічного мороку і смутку забутою реліквією припадає пилом років моя трудова книжка. посміхаємося і махаємо, посміхаємося і махаємо...
тому подальше прибирання в квартирі--майже свято.

життя

Previous post Next post
Up