Как тяжело я Вами отболела...

[sveltione]

Как тяжело я Вами отболела.
Всё несуразным было, словно сон.
Любовь Далилой разум одолела,
А он проспал, доверчивый Самсон.

Пришла пора теперь прощаться. Будень.
Замёрзли в белых окнах витражи.
И как мы будем, как теперь мы будем?!
Ведь так близки, но две чужих души.

Та сказка дней - она была недолгою.
А светлый сон - ушёл, не удержать.
Сиянье тлеет над моею долею! -
С ним до конца по жизни мне дышать.

Перевод с украинского.
Лина Васильевна Костенко, 19.03.1930 г.р.

Ліна Василівна Костенко, 19 березня 1930р.

"Я дуже тяжко Вами відболіла..."

Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
А розум спав, довірливий Самсон.

Тепер пора прощатися нам. Будень.
На білих вікнах змерзли вітражі.
І як ми будем, як тепер ми будем?!
Такі вже рідні, і такі чужі.

Ця казка днів - вона була недовгою.
Цей світлий сон - пішов без вороття.
Це тихе сяйво над моєю долею! -
Воно лишилось на усе життя.

© Copyright: Светлана Чернявская, 2014
Свидетельство о публикации №114121800966