Десь далеко птах літає…
Може, там - за небокраєм,
долю-крихітку в гніздечку
заховав?..в тому яєчку,
немовляті темно-темно…
гріє птах його даремно:
все закрили стіні білі,
без кутів, шовкові, цілі…
Темна ніч - зіркові нива,
склала крила хмара сива,
промінець з пташатком грає,
як зернятко, зігріває;
бешкетують Бож'ї діти,
пелюстками - пір'я-квіти,
гомонять на ліса скроні
щебетливі, невгомонні…
Відкриває очі сонні
доля-пташка…на долоні
вже чекає привітання -
ніжність щира і кохання,
мрій червоная хустинка,
хліба теплого скоринка,
вірші, мова…годі спати,
час настав, пора літати!
Адрес картинки
http://portvdohnovenie.ru/tales/2132/ © Copyright: Светлана Чернявская, 2012
Свидетельство о публикации №11201280995