Drang nach Osten або Освоение западных земель
Історична наука Російської імперії та СРСР рішуче заперечувала тотожність колонізації Сибіру і Дикого Заходу, вживаючи пухнастенький термін «освоение». Ще б пак, спробував би хто наважитися поставити на один щабель спецназівців Єрмака, які несли корінним народам Сибіру «культуру і прогрес», і колоністів, які несли індіанцям «лихо та війну».
Підшукування абсолютних відмінностей між двома колонізаціями мало сакральний зміст (так само як, наприклад, пояснення окремим розділом у всіх підручниках історії «причин возвышения Московского княжества», читати які настільки ж смішно, як і біологічні теорії причин злочинності).
Нижче посилання на спробу російських авторів протистояти цьому валу: http://history.nsc.ru/kapital/project/frontier/ch4.html
Щоправда й ця праця не містить повну картину, оскільки про конфлікти сибірських поселенців з аборигенами майже не сказано, а чого варте лише «ненароком» згадане як рядовий епізод Казахське повстання 1916 року.
Також рекомендую набрати в пошуковиках «русско-чукотские войны».
Отже, виділю тотожні моменти в колонізації Сибіру і Дикого Заходу:
1. Вигнання аборигенів з родючих земель.
2. Заселення колоністів в райони видобування дорогоцінних металів та корисних копалин.
3. Зникнення цілих народів.
4. Відмова окремим народам у праві на місцеве самоврядування.
5. Ненадання аборигенам громадянства.
6. Небажання допомагати у створенні власної інтелігенції (видатних діячів індіанської чи сибірської культури фактично не існує).
7. Цілеспрямований масовий продаж аборигенам алкоголю.
8. Активна місіонерська діяльність по перехрещуванню місцевого населення.
9. Витіснення національних імен та прізвищ та їх заміщення англійськими (російськими).
Взагалі європейська колонізація інших континентів мала вдосталь як плюсів, так і мінусів.
Мій пост про те, що несучи аборигенам свою культуру, європейці ламали через коліно їх власну. У всякому разі я можу порадіти за маорі - вони хоча б перестали їсти своїх ближніх.