Життя непередбачуване
В планах було тренування, але зустріла біля метро бабуню Людмилу Павлівну з нирковою недостатністю, які колись купувала ліки. А вона знов стоїть і просить. То довелося вести її в аптеку і купувати Суфер.
Час згаяно. Бабуню шкода. В неї, здається, є десь син, але відцурався її. Навіть не цікавиться, як вона.
Дівчинка в аптеці спитала:«то якась родичка, чи ви просто так купуєте?», - і мало не розплакалася, коли я пояснила, що то жінка біля метро стоїть і просить собі на ліки.