Мій друг Валерій Крамаренко надрукував цікаву
статтю про Шухевича з нестандартним погядом на його діяльність.
«Декілька років тому, коли я почав досліджувати тему Романа Шухевича, зрозумів, що в Україні майже забули про цю людину. Буду відвертим, я про нього до 2007 року не чув взагалі. Будучи школярем, а потім студентом, більше знав про Степана Бандеру та про ОУН-УПА (хоча пізніше зрозумів, що дві ці абревіатури треба розділяти). Намагання юного патріота, в моїй особі, відстояти те, що борці УПА хороші, зводились нанівець, бо аргументи були тільки ті, що розповідали батьки, брат або інші родичі. Для того, щоб орієнтуватися в будь-якій темі, варто досліджувати її самостійно.
Отже, Роман Шухевич... Тут мусило б бути класичне «народився у м. Львові 30 червня 1907 р. на сучасній вул. Довбуша, №2...» і так аж до посад в ОУН та УПА, але... Існує одна сторінка в історії Романа Шухевича, яка може дати конкретну відповідь на питання: «Навіщо мені, економісту, історія повстанської боротьби?».
Всі націонал-демократичні партії та громадські організації зупиняються виключно на політичній складовій виникнення ОУН. Ті ж, хто копає глибше та цікавиться не лише політикою, то знає, що одним з основних питань створення ОУН у 1929 році була саме економічна складова!
Так до чого ж тут Шухевич, якому в 1929 виповнилося 22 роки і на першому Конгресі Українських Націоналістів він не був? Все доволі просто. Жити та боротися «за ідею» доволі класно, але ж їсти хочеться завжди... Українці, які на той час мешкали у Польщі (Західна Україна була частиною Польщі до 1939 р.), мали величезні проблеми з влаштуванням на роботу. Ті ж, хто був засуджений, взагалі мали право працювати лише у Маслосоюзі (крайовий молочарський союз Маслосоюз, заснований 1907 р. у Стрию), Центросоюзі (українська господарсько-економічна організація, діяла з кінця XIX до першої половини XX ст.) або у якійсь іншій кооперації. У 1937 році Роман Шухевич звільнився з в'язниці і питання роботи постало й над ним. У цей час його другу Богданові Чайківському запропонували влаштуватись на роботу до Перемишля. Після поїздки туди Чайківський вирушив до Львова порадитися з родиною, але, крім родини, вирішив посвятити у свої справи і Романа Шухевича. Шухевич був людиною з почуттям гумору (цю інформацію теж у більшості книжок знайти неможливо) і в притаманній йому манері відповів: "Так, то є великі гроші, але Перемишль - то така діра! Там хіба є кілька гарних дівчаток - вони самі будуть приїжджати до тебе до Львова - і більш нічого. Чого тобі туди їхати? Ми можемо створити власне підприємство й мати можливість розбудовувати український промисел, торгівлю..." Фірма мала виконувати подвійне завдання: політичне й фінансово-економічне(!!!). І що дуже знаменне, почала фірма свою діяльність без стартового капіталу і без грошових спонсорів. Тут яскраво проявився творчий та організаторський талант Романа Шухевича.
Необхідно було придумати для підприємства назву. Вона мала бути зрозуміла для всіх - своїх і чужих. Тому назвали фірму латинським словом "ФАМА", що у перекладі на українську мову означає розголос, поголоску, чутку, шепіт.
"ФАМА" була заснована у березні 1937 року. На початку це була дуже скромненька фірма, що збирала від різних установ оголошення й розміщувала їх у часописах за домовленою з окремими газетами знижкою в ціні. Але дуже швидко ця скромненька "ФАМА" розрослась у потужне, багатогалузеве підприємство. Фірма вийшла на Краків і Варшаву, розміщувала оголошення в газетах "Варшавська" та "Цодзєни кур'єр" у Кракові, давала оголошення в Німеччині та Угорщині.
Згодом фірма задумала розбудовувати мережу. Шухевич усюди мав знайомих з ОУН, які не мали роботи. Ідея була розвинути підприємство й дати їм місце праці. Почали створюватись представництва у кожному повіті, зламали заборону створювати українські підприємства на Волині, бо українська кооперація була на той час тільки в Галичині (це було зумовлено тим, що між Львівським та Волинським Воєводствами існував так званий «Сокальський кордон», встановлений польською владою для обмеження зв'язків між українськими землями). Водночас свої відділи "ФАМА" відкрила в Станіславові, Тернополі, інших провінціях. На початок 1939 р. фірма була неймовірно потужною. У цей період Богдан Чайківський запропонував Романові Шухевичу відкрити фабрику содової води. Планувалося зробити кілька таких фабрик у кожному повітовому союзі і все це не лише для того, щоб мати прибутковий бізнес, а й для того, щоб працевлаштувати українців(!!!).
Зрозуміло, що Друга світова війна і перехід Західної України під контроль СРСР повністю скорегував плани фірми "ФАМА". Підприємство припинило своє існування у вересні 1939 р. так і не реалізувавши більшості своїх перспективних ідей...
Історія самої фірми набагато більша і цікавіша (можна детально прочитати у книжці-спогадах Богдана Чайківського). Мене ж більше цікавить, чому всі націонал-демократи та націоналісти «вміло» випускають такий потрібний біографічний факт? Перша моя стаття про Романа Шухевича в одному із ЗМІ містила всі цікаві факти його життя, але саме про «ФАМУ» редактор чомусь викинув!...
На фото: рекламне оголошення «ФАМИ»