Практика
Знищення лінійної реальності.
Досвід від 06.2011-09.2011
для початку порекомендую один матеріал, цілком практичний і науковий: http://quantmagic.narod.ru/volumes/VOL242005/p4218.html
таг: (інверсія мізків)
Практика показує, що психіка і особистий розвиток не витримує такої кількості співпадінь і починає підозрювати що ВСЕ на світі робиться для тебе, що ТИ ХТОСЬ.
А далі, хто саме і як - залежить від власної фантазії, аналізується життєвий досвід і підстроюються терміни з релігії, езотерики, теорії, одним словом - у що віриш, те і збуваються, до яких сил "підключен" - такі сили тебе і ведуть ;) І, звісно, на цьому шляху починаєш помічати масу конкурентів(може, тобі навіть хтось протистоїть - погано коли в новинах зустрічаєш смерті людей саме по твоїм співпадінням), що хтось у власних цілях користується тим же, що і ти, або, що гірше, тебе ведуть і досліджують ;) Але то таке, у кожного своє - ангели, феї, інопланетяни, мольфари, магія, трансерфинг (, матриця :) - яка різниця яким словом це назвати, якщо властивість віри - підтверджувати те, у що ти віриш (хоч би звичайними чудесами), а стан повністю образного некритичного довірливого мислення, що можна викликати ефектами LSD, психічними розладами або просто звичкою мислення яку в себе можна виробити, - це несвідоме ВПІЗНАВАННЯ всього того, що ти вивчив, знав, хотів - тобто, картинка тлумачення Всесвіту вже постає у готовому вигляді, а при купі системних співпадінь і небажанні сумніватися (як тут сумніватися, якщо ти напевне знаєш краще за всіх, як з тобою Всесвіт спілкується ;) - виникає відчуття що ти потрапив у якусь незвичайну історію;) При завищеній гордині це тільки радує. Цілком можливо, дехто на цьому навіть кар'єру собі уявить, головне, ті хто на шляху змінення своєї реальності багато "досягнув", скоріш за все, самі в це вірять :)
Можна уявити: інтуїтивна дуже магічна людина попреться кудит-попало, зустріне там кого треба, пообіцяє розігнати хмари (хоча я ілком вірю що деякі люди розганяють хмари - хоча я не пробував), і так вийде що саме тоді хмари зникнуть - співпадіння міся, часу, думок і, головне, так постійно і це системно :) Хоча як сказати для магів - хіба суцільні ці співпадіння - не підтвердження що всесвіт йде їм назустріч, а вони просто з ним "контачать", одним словом, відчувають як треба, коли треба і що треба? Хоча можливості впливати не природу не відміняю, притримуюсь тільки думки що за все так чи інакше платити :)
Ну це так порція скепсису на всяк випадок ;)
Взагалі, коли дуже рухатися в інтуїції і рухатися тільки за глибинним відчуттям, прийде відчуття що все що не відбувається - навмисне, для тебе - бо як же - все наче звернено спеціально власне до тебе? Це ти в таких місцях і під таким кутом зору і в таких думках опиняєшся, що це здається. Хоча так, насправді, якийсь урок для тебе ;)
Хоча, все можна пояснити "квантовими законами" (наведена вище стаття), подібне притягує подібне, а Всесвіт побудований не так лінійно-послідовно, як може здатися - щоб до чогось дійти не треба послідовно проходити сходинки, кілометри/ минати магазини/перемикати канали, а можна одразу натрапити на те, що потрібно.
Питання інше: скільки Всесвіт буде готовий Вам підігрувати, якщо Ви зайдете далеко? ;) Вважаю, все насправді легко і для Вашої ж користі - скільки треба, те і буде.
Тому хтось цілком може зустріти Путіна (у вигляді двійника), і мило поспілкуватися з ним, підозрюючи що це він справжній, розмова складеться так, що ніхто ні про що зі сторін не запідозрить. Це гіпотетично, але в моєму випадку цілковитонатрапив на тих, хто мав бути в курсі моїх справ, хоча незважаючи на життєві поради що вони мені дали, це цілком можливо могли бути пацани з району, які три роки спостерігали як я гуляв собак, а в якийсь значимий для мене момент вони сиділи там же де я когось чекав і вирішили зі мною побалакати, почавши розмову по приколу зі слів значного для мене запису у власному журналі: "ГДЕ ОН!? ГДЕ ОН!?" *що в той період після того запису ще Євгенія Тимошенко у своєму листі до мами написала "Собаки выскакивают навстречу и спрашивают : "Где ана!? Где ана!?" можна віднести на ноосферні співпадіння: дурні ідеї, які бува приходять в голову одночасно, особливо якщо ви "на хвилі" і ліпити в блог усе. що першим ділом приходить Вам у голову. Ну, я вліпив, бо в першому і другому мультику який тоді переглядав одна й та сама ж фраза : "ГДЕ ОН?" а в другому мультику показують картиину узбережжя і показують "ВОТ ОН!". А потім десь біля узбережжя США ураган "Ірена" починається, в той же час іноді несподівані катаклізми стаються (налетів вітер у Європі на рок конерт, хтось прокоментував "Це кінець світу!", такий же вітер налетів в Америці), пройшов невеличкий землетрус в США - тріснув обеліск і евауювали Білий дім, а звичайні американці нічого не відчули - а ти саме в той період активно в гущавині подій і враження що все у світі міняється - от-от прийде щось НЕЗВИЧАЙНЕ ;) Для когось воно і прийшло, але це теж демонстраційна версія "як може обернутися Всесвіт спеціально для тебе".
Але коли Всесвіт повністю дорівнює твоїм глибинним бажанням і враження таке що людство перейшло на нову орбіту чи там змінилось енергетичне поле планети - це вже остаточні результати ведення на манівці своїми відчуттями і ходіння по місцям яке вказує своя інтуїція - просто мені повезло попасти на МАРШРУТ, зустрічні обставини і люди на якому нагадували якраз те що я і підозрював (не зрозумів тільки як вийшло так що хлопець у ліфті зі мною промовив наче у простір "Спасибо, что создал реальность", був наче з дівчиною, а здалося що знає хто такий я. Може, дійсно слухова галюцинація, бо я власне що я щось "створив" це думав, хіба що по логиці снів мені могли таке закинути. Хм. ми навіть не знаємо які несподіванки нам підкидує підсвідомість у тих же снах...)
Повернімося до заголовка теми - як перевчити себе по-нормальному сприймати реальність і повністю переключитися на те "як хочеться":
по перше, що треба відмітити, коли щось переглядаєш чи читаєш що наче навмисне потрапило до твоїх рук (напевно, результат твоїх попередніх думок і бажань, бо "Випадковостей не буває. Випадок - це лише закономірний наслідок наших неконтрольованих думок", - Анастасія Нових) - якісь слова, образи, сюжети особливо привертають твою увагу, і ти починаєш їх "проробляти" - кудись ліпити, обдумувати, спрямування уваги рівнозначне спрямуванню енергії, що власне і будує для нас оточуючий Всесвіт ( картинку в голові).
Коли позичив ідею з м-фа "Хельсингу" про ватиканський спецназ і щось таке загрозливе відчуваєв - вбивають мольфара Нечая. (різні версії, навіть "відьмівська війна", бо як ще чоловік міг, помолившись, отримати дозвіл таку дурницю здійснити? В молитві і медитації міняються хвилі мозку, а люди що часно "підключаються" до своїх релігій/вір/духовних інстанцій часто ж мають підтвердження власної віри. Набожний особливо я був в 11-7 років, мабуть, вже тоді логічними дієвими методами намагався на все повпливати, щоб заспокоїтись). Ну, незабаром ще вбили відомого кабаліста в Ізраєлі (або, чув, волхва зарізали в електричці) - мало які причинити знайдуться у незадоволених клієнтів? При бажанні, за всім цим можна простежити глобальний зв'язок...
Або обробляв свідомості тему термінаторів, натрапив на ігровому сайті на тему "покарання богів людям - криваве озера на місі там чогось...", у друга в журналі - про добування кобальту кельтами, під час чого часом гинуть люди...Образи, символи, архетипи, шматки назв привертають увагу, щось за ним відчуваючи - не дивно, архетипи й міфологія закладені у нас глибоко у підсвідомості, а відчуття можна пояснити інтуїцією, яка чомусь на глобальне почала працювати.
І згодом щось таки хренове стається - Брейвик убиває людей в Норвегії, ніщо йому не заважає наче навмисне все підстроєно, масонське посвячення в біографії і належність вбитих до робітничої партії - можна додумати що смисловий театр, як дехто коментував на це.
І коли перед погромами в Лондоні і підпалами машин у Німеччині раптово захотілося спрямувати негативний посил на ту сторону, що виразилося у ідіотському листі-розсилі (хоча стосувалася тема тварин) - а ще напередодні палаючий Лондон переглядав у Хельсингу. від чого і захотілося - теж можна пояснити як дії "у хвилі".
Або смерч десь в Росії, зі швидкістю більше 33 км/год (біблійне число), одночасно - вибух вулкану в Італії (давно вже посилав негатив на Ватикан), місце де пройшов смерч якраз неподалік Берингової протоки, а "Беринг" - частина ПІФ Брейвіка, одним словом, бажаний смисл у всих цих співпадіннях знайдено. "Алхімія аналізу", мовляв. Хоча просто взяв за звичку по-інакшому сприймати новини і натрапляти на інформацію, що згодом можна розцінити як "пророцтво", навіть на прриблизностях.
Хвилю подій відчуваєш у приблизних образах, смислах, багато чого додумується і ввижається (бо, зазвичай, бачиться як хочеться бачити) - але в якийсь момент враження що летиш мовби поперед хвилі або дуже її наздоганяєш.
Відчуття що впритул наблизився до дзеркала Всесвіту - це коли вмикаєш ТВ, коли відчуваєш, а там показують саме те, що треба, стосовно тебе, смисл який треба або доповнюючи твої думки, інтернет теж підкидує усіляку цікавинку, доповнюючу тематику, а у житті чимало співпадінь і повторювань сюжетів, яких ти знаєш, міфологічних чи книжних.
Одна книга улюбленої письменниці закінчується букетом роз? В цей же час, коли підозрюєш що попав в поле зоре персонажам, при яких розповідає ця книга, Мадонні українець(!) вручає букет неулюблених нею квітів, чим її провокує, Табачника б'э букетом могилянчанка (і перед ударом Табачник начке так зіщулився. наче про це було наперед домовлено), зрештою, тема квітів/вази і букету якось вспливає у тебе прямо вдома.
Або вмикаєш передачі уночі, і там саме те, що стосується тебе, ну просто співпадіння, але враження таке що Всесвіт з тобою грає і, можливо, хоче провчити.
Коли все оточуюче зовнішнє дорівнює всьому що бурлить внутрішньому - враження наче тебе покарали десь на якомусь духовному чи магічному рівні, а коли все оточуюче підкидує інформацію і натяки неначе навмисне для тебе, і взагалі реалність помінялася у кращу, позитивнішу ("два плюси з двох можливих", можна охарактеризувати)) сторону - хочеться навіть покинути таку реальність, бо враження, що вона несправжня, невмисна, можливо, попав кудись у щось створене спеціально для тебе або МАРШРУТ такий, що тільки попадаєш і натрапляєш...
Цікаво)
Отака вона, квантова реальність, коли все, що потрібно і наче спеціально для тебе - приходить одночасно, багато і постійно тривалий час, що звичніше здаєтсья повернутися до "лінійної" реальності, де щоб щось зустріти/побачити - треба довго йти, щось робит, а життя нудніше, бо ти знаєш що вони нецікаве. Зрештою, я до цього якраз і йшов майже 4 роки - то чи дивно, що в якийсь момент співпадіння оточили звідусіль, а відношення до тебе Всесвіту було приємне, сюжетно мало не притчеве? Взаємне ;)
Досвід від 06.2011-09.2011
для початку порекомендую один матеріал, цілком практичний і науковий: http://quantmagic.narod.ru/volumes/VOL242005/p4218.html
таг: (інверсія мізків)
Практика показує, що психіка і особистий розвиток не витримує такої кількості співпадінь і починає підозрювати що ВСЕ на світі робиться для тебе, що ТИ ХТОСЬ.
А далі, хто саме і як - залежить від власної фантазії, аналізується життєвий досвід і підстроюються терміни з релігії, езотерики, теорії, одним словом - у що віриш, те і збуваються, до яких сил "підключен" - такі сили тебе і ведуть ;) І, звісно, на цьому шляху починаєш помічати масу конкурентів(може, тобі навіть хтось протистоїть - погано коли в новинах зустрічаєш смерті людей саме по твоїм співпадінням), що хтось у власних цілях користується тим же, що і ти, або, що гірше, тебе ведуть і досліджують ;) Але то таке, у кожного своє - ангели, феї, інопланетяни, мольфари, магія, трансерфинг (, матриця :) - яка різниця яким словом це назвати, якщо властивість віри - підтверджувати те, у що ти віриш (хоч би звичайними чудесами), а стан повністю образного некритичного довірливого мислення, що можна викликати ефектами LSD, психічними розладами або просто звичкою мислення яку в себе можна виробити, - це несвідоме ВПІЗНАВАННЯ всього того, що ти вивчив, знав, хотів - тобто, картинка тлумачення Всесвіту вже постає у готовому вигляді, а при купі системних співпадінь і небажанні сумніватися (як тут сумніватися, якщо ти напевне знаєш краще за всіх, як з тобою Всесвіт спілкується ;) - виникає відчуття що ти потрапив у якусь незвичайну історію;) При завищеній гордині це тільки радує. Цілком можливо, дехто на цьому навіть кар'єру собі уявить, головне, ті хто на шляху змінення своєї реальності багато "досягнув", скоріш за все, самі в це вірять :)
Можна уявити: інтуїтивна дуже магічна людина попреться кудит-попало, зустріне там кого треба, пообіцяє розігнати хмари (хоча я ілком вірю що деякі люди розганяють хмари - хоча я не пробував), і так вийде що саме тоді хмари зникнуть - співпадіння міся, часу, думок і, головне, так постійно і це системно :) Хоча як сказати для магів - хіба суцільні ці співпадіння - не підтвердження що всесвіт йде їм назустріч, а вони просто з ним "контачать", одним словом, відчувають як треба, коли треба і що треба? Хоча можливості впливати не природу не відміняю, притримуюсь тільки думки що за все так чи інакше платити :)
Ну це так порція скепсису на всяк випадок ;)
Взагалі, коли дуже рухатися в інтуїції і рухатися тільки за глибинним відчуттям, прийде відчуття що все що не відбувається - навмисне, для тебе - бо як же - все наче звернено спеціально власне до тебе? Це ти в таких місцях і під таким кутом зору і в таких думках опиняєшся, що це здається. Хоча так, насправді, якийсь урок для тебе ;)
Хоча, все можна пояснити "квантовими законами" (наведена вище стаття), подібне притягує подібне, а Всесвіт побудований не так лінійно-послідовно, як може здатися - щоб до чогось дійти не треба послідовно проходити сходинки, кілометри/ минати магазини/перемикати канали, а можна одразу натрапити на те, що потрібно.
Питання інше: скільки Всесвіт буде готовий Вам підігрувати, якщо Ви зайдете далеко? ;) Вважаю, все насправді легко і для Вашої ж користі - скільки треба, те і буде.
Тому хтось цілком може зустріти Путіна (у вигляді двійника), і мило поспілкуватися з ним, підозрюючи що це він справжній, розмова складеться так, що ніхто ні про що зі сторін не запідозрить. Це гіпотетично, але в моєму випадку цілковитонатрапив на тих, хто мав бути в курсі моїх справ, хоча незважаючи на життєві поради що вони мені дали, це цілком можливо могли бути пацани з району, які три роки спостерігали як я гуляв собак, а в якийсь значимий для мене момент вони сиділи там же де я когось чекав і вирішили зі мною побалакати, почавши розмову по приколу зі слів значного для мене запису у власному журналі: "ГДЕ ОН!? ГДЕ ОН!?" *що в той період після того запису ще Євгенія Тимошенко у своєму листі до мами написала "Собаки выскакивают навстречу и спрашивают : "Где ана!? Где ана!?" можна віднести на ноосферні співпадіння: дурні ідеї, які бува приходять в голову одночасно, особливо якщо ви "на хвилі" і ліпити в блог усе. що першим ділом приходить Вам у голову. Ну, я вліпив, бо в першому і другому мультику який тоді переглядав одна й та сама ж фраза : "ГДЕ ОН?" а в другому мультику показують картиину узбережжя і показують "ВОТ ОН!". А потім десь біля узбережжя США ураган "Ірена" починається, в той же час іноді несподівані катаклізми стаються (налетів вітер у Європі на рок конерт, хтось прокоментував "Це кінець світу!", такий же вітер налетів в Америці), пройшов невеличкий землетрус в США - тріснув обеліск і евауювали Білий дім, а звичайні американці нічого не відчули - а ти саме в той період активно в гущавині подій і враження що все у світі міняється - от-от прийде щось НЕЗВИЧАЙНЕ ;) Для когось воно і прийшло, але це теж демонстраційна версія "як може обернутися Всесвіт спеціально для тебе".
Але коли Всесвіт повністю дорівнює твоїм глибинним бажанням і враження таке що людство перейшло на нову орбіту чи там змінилось енергетичне поле планети - це вже остаточні результати ведення на манівці своїми відчуттями і ходіння по місцям яке вказує своя інтуїція - просто мені повезло попасти на МАРШРУТ, зустрічні обставини і люди на якому нагадували якраз те що я і підозрював (не зрозумів тільки як вийшло так що хлопець у ліфті зі мною промовив наче у простір "Спасибо, что создал реальность", був наче з дівчиною, а здалося що знає хто такий я. Може, дійсно слухова галюцинація, бо я власне що я щось "створив" це думав, хіба що по логиці снів мені могли таке закинути. Хм. ми навіть не знаємо які несподіванки нам підкидує підсвідомість у тих же снах...)
Повернімося до заголовка теми - як перевчити себе по-нормальному сприймати реальність і повністю переключитися на те "як хочеться":
по перше, що треба відмітити, коли щось переглядаєш чи читаєш що наче навмисне потрапило до твоїх рук (напевно, результат твоїх попередніх думок і бажань, бо "Випадковостей не буває. Випадок - це лише закономірний наслідок наших неконтрольованих думок", - Анастасія Нових) - якісь слова, образи, сюжети особливо привертають твою увагу, і ти починаєш їх "проробляти" - кудись ліпити, обдумувати, спрямування уваги рівнозначне спрямуванню енергії, що власне і будує для нас оточуючий Всесвіт ( картинку в голові).
Коли позичив ідею з м-фа "Хельсингу" про ватиканський спецназ і щось таке загрозливе відчуваєв - вбивають мольфара Нечая. (різні версії, навіть "відьмівська війна", бо як ще чоловік міг, помолившись, отримати дозвіл таку дурницю здійснити? В молитві і медитації міняються хвилі мозку, а люди що часно "підключаються" до своїх релігій/вір/духовних інстанцій часто ж мають підтвердження власної віри. Набожний особливо я був в 11-7 років, мабуть, вже тоді логічними дієвими методами намагався на все повпливати, щоб заспокоїтись). Ну, незабаром ще вбили відомого кабаліста в Ізраєлі (або, чув, волхва зарізали в електричці) - мало які причинити знайдуться у незадоволених клієнтів? При бажанні, за всім цим можна простежити глобальний зв'язок...
Або обробляв свідомості тему термінаторів, натрапив на ігровому сайті на тему "покарання богів людям - криваве озера на місі там чогось...", у друга в журналі - про добування кобальту кельтами, під час чого часом гинуть люди...Образи, символи, архетипи, шматки назв привертають увагу, щось за ним відчуваючи - не дивно, архетипи й міфологія закладені у нас глибоко у підсвідомості, а відчуття можна пояснити інтуїцією, яка чомусь на глобальне почала працювати.
І згодом щось таки хренове стається - Брейвик убиває людей в Норвегії, ніщо йому не заважає наче навмисне все підстроєно, масонське посвячення в біографії і належність вбитих до робітничої партії - можна додумати що смисловий театр, як дехто коментував на це.
І коли перед погромами в Лондоні і підпалами машин у Німеччині раптово захотілося спрямувати негативний посил на ту сторону, що виразилося у ідіотському листі-розсилі (хоча стосувалася тема тварин) - а ще напередодні палаючий Лондон переглядав у Хельсингу. від чого і захотілося - теж можна пояснити як дії "у хвилі".
Або смерч десь в Росії, зі швидкістю більше 33 км/год (біблійне число), одночасно - вибух вулкану в Італії (давно вже посилав негатив на Ватикан), місце де пройшов смерч якраз неподалік Берингової протоки, а "Беринг" - частина ПІФ Брейвіка, одним словом, бажаний смисл у всих цих співпадіннях знайдено. "Алхімія аналізу", мовляв. Хоча просто взяв за звичку по-інакшому сприймати новини і натрапляти на інформацію, що згодом можна розцінити як "пророцтво", навіть на прриблизностях.
Хвилю подій відчуваєш у приблизних образах, смислах, багато чого додумується і ввижається (бо, зазвичай, бачиться як хочеться бачити) - але в якийсь момент враження що летиш мовби поперед хвилі або дуже її наздоганяєш.
Відчуття що впритул наблизився до дзеркала Всесвіту - це коли вмикаєш ТВ, коли відчуваєш, а там показують саме те, що треба, стосовно тебе, смисл який треба або доповнюючи твої думки, інтернет теж підкидує усіляку цікавинку, доповнюючу тематику, а у житті чимало співпадінь і повторювань сюжетів, яких ти знаєш, міфологічних чи книжних.
Одна книга улюбленої письменниці закінчується букетом роз? В цей же час, коли підозрюєш що попав в поле зоре персонажам, при яких розповідає ця книга, Мадонні українець(!) вручає букет неулюблених нею квітів, чим її провокує, Табачника б'э букетом могилянчанка (і перед ударом Табачник начке так зіщулився. наче про це було наперед домовлено), зрештою, тема квітів/вази і букету якось вспливає у тебе прямо вдома.
Або вмикаєш передачі уночі, і там саме те, що стосується тебе, ну просто співпадіння, але враження таке що Всесвіт з тобою грає і, можливо, хоче провчити.
Коли все оточуюче зовнішнє дорівнює всьому що бурлить внутрішньому - враження наче тебе покарали десь на якомусь духовному чи магічному рівні, а коли все оточуюче підкидує інформацію і натяки неначе навмисне для тебе, і взагалі реалність помінялася у кращу, позитивнішу ("два плюси з двох можливих", можна охарактеризувати)) сторону - хочеться навіть покинути таку реальність, бо враження, що вона несправжня, невмисна, можливо, попав кудись у щось створене спеціально для тебе або МАРШРУТ такий, що тільки попадаєш і натрапляєш...
Цікаво)
Отака вона, квантова реальність, коли все, що потрібно і наче спеціально для тебе - приходить одночасно, багато і постійно тривалий час, що звичніше здаєтсья повернутися до "лінійної" реальності, де щоб щось зустріти/побачити - треба довго йти, щось робит, а життя нудніше, бо ти знаєш що вони нецікаве. Зрештою, я до цього якраз і йшов майже 4 роки - то чи дивно, що в якийсь момент співпадіння оточили звідусіль, а відношення до тебе Всесвіту було приємне, сюжетно мало не притчеве? Взаємне ;)