до джерел натхнення. Виявляється, в юні роки вдохновлявся бета-версією піратського перекладоприколу→

[stefan_blog]

а решти гоблінської фігні не дивився, крім половини "Двох Сорванних башєн". Планував досягти сяких-таких самостійних письменницьких успіхів, але несподівано відкрив у собі порив кудись бігти, втручатись людям у депресивний настрій зі своїми підбадьорюваннями й вислуховувати жесть від гниючої ногами жебрачки/безногих бомжів на корупцію в клінічних установах й схильність у житті пересікатися долею з бандитами. Отаке-сяке, що коли читав "Вогненне Око" (1999, до речі,"пророцтво про мирний майдан") - то прямо знайома атмосфера постійної засліпленості захланістю, смородом, соціальними нещастями, беспросвітністю - та(ааааааааа) власною буйнопомішаністю студентської гіперактивності , не по справам навчання, звісно. Тому відтоді я дедалі лінивішав у активізмі, та й з віком просто стало некрасиво так себе поводити ніби до всього тобі є діло. Не той вік уже, щоб на мене душу свою виливали. А проте мав дурість зазнати різні форми перекидування свідомості "по егрегорам", так би мовити, пізнав багатство одного й того ж світу (ментальних 80-х з діловими 90-х пострадянських людей на фоні гаджетів 2000х) в різних оптиках... [upd: пристосування під кармічне вникнення ][а насправді]А проте/зате/але для мене це все лишилось як "командіровкою" із свого внутрішнього фентезійного інтересу. Пошлявся по квестах. Наробив кармічних залежностей. Тому "кар'єра, освіта, друзі, економічна самостійність", навіть "бажання подорожувати" це все не про мене, бо ніяк не поєднується з задачами які сам собі бачу дійсними. А задачі давно утонули в фентезійній логіці - не діставши себе з "задзеркалля", не можна сприймати жодну ініціативу як "потрібну в своєму житті". А, ну я ще православен по симпатії до вайбу з мінімалізмом/аскетизмом, похмурою атмосферою та відчуттям правильності обмежень. Може, це дуже зручно "відповідати іміджу/образу" странніка у внутрішній фентезійній командіровці (насправді, з кінця осені 2011, десь після того як болгарам підірвали військові склади придатної для наших артсистем муніції - я не можу відбутись від враження що у самозсилці, самозасланні й трохи як кармічному відпрацюванні неясно кому і як. Напевне, такий шлях виходу із задзеркальності відчуттів невидимих кармічних зв'язків здобутих у вляпуванні в умозрітельне взяття відповідальності, що для мене має значення навіть якщо мова чисто про самопрограмування.. так, цей кусок явно нікому ніпрощо непонятен.)
→мовою СНГшної ментальності, що зайшла всім возрастам за рахунок ком'ютерних/геймерських мемів пострадянського покоління. Комп'ютерщики на той час були передовиками особливих знань про світ, відмінних від інших бізнесів та радянських практик, а отже й інтелектуально блищали по одним собі тільки зрозумілим темам, наприклад, гейми.

улюблений фрагмент накладення Гобліном на цільнотриваюче кіно, доступний саме в бета-версії, на 2:07:00 -
[спеціально вирізати фрагмент чи перезаписувати з екрана просто лінь]
до 2:10:25

тут https://uft.lol/films/vlastelin-kolec-bratva-i-kolco#tab-2


На youtube цього фрагменту з Du Hast Рамштайнів нема, бо Гоблін прибрав у кінцевій версії смішного пєрєвода (розшифровка радянськомемного юмора Гобліна-Пучкова, в якого був історичний клуб, звідкіля і Горький Лук свого часу вийшов, занісши трохи в жж гімна тамтєшніх пізнань..а Ще Горькі Лук додав мене в групу "любителів кафедри" bitter_onion, хоча більшість текстів cамого Лука я не читав, а писати в біттєр-оньйон почав тільки задля опублікування тих же накладальнецьких приколів → stepankhrabrov.livejournal.com/video/album/1275. Зараз група запустіла, крайні коментарі до дописів - це мої до власних дописів)

Click to view

Ну, корочэ, отакі от смисли. А, до речі, маю антифанфік, написаний біля пам'ятного психдиспансеру, де через дорогу у кафе вкінці 2011 побачив кліпи 80-х Wishing й Fade to Gray. Така дурня чогось запам'ятається ...

10 апреля 2018 г. · Антіфанфік Для фанатів трьох авторів, обережно, шолі спойлери:.. |
Але піплу краще приколи в коубах заходять;)