Прощеное воскресенье 6 марта 2022. Всему времечко своё.
I.
Всему времечко своё: лить дождю, Земле вращаться,
Знать, где первое прозренье, где последняя черта.
Началася вдруг война. Не успели попрощаться,
Адресами обменяться, не успели ни черта.
В подстрочном переводе, у підрядковому перекладі -
Усьому свій час: лити дощу, Землі обертатися,
Знати, де перше прозріння, де остання межа.
Почалася раптом війна. Не встигли попрощатися,
Адресами обмінятися, не встигли ні біса.
Вчера за неполные пять часов полёта я думал, что же и как мне сюда написать на актуальную тему. Более-менее определилось. За неполные сутки по возвращении разные у меня были впечатления, но план без изменений, в том числе, что на двух языках.
Вчора за неповні п'ять годин польоту я думав, що й як мені сюди написати на актуальну тему. Більш-менш визначилося. За неповну добу після повернення різні в мене були враження, але план без змін, у тому числі, що двома мовами.
Click to viewII.
Не столь удивительно, что на моей странице Живого журнала появится и польский.
Не дуже дивно, що на моїй сторінці Живого журналу з'явиться також польська мова.
Rozdzielił nas, mój bracie, zły los i trzyma straż:
W dwóch wrogich sobie szańcach patrzymy śmierci w twarz.
W okopach pełnych jęku wsłuchani w armat huk,
Stoimy na wprost siebie: ja - wróg twój, ty - mój wróg.
Las płacze, ziemia płacze, świat cały w ogniu drży.
W dwóch wrogich sobie szańcach stoimy ja i ty.
Zaledwie wczesnym rankiem armaty zaczną grać,
Ty świstem kul morderczym o sobie dajesz znać.
Na nasze niskie szańce szrapnelów rzucasz grad
I wołasz mnie i mówisz: "To ja, twój brat... twój brat!.."
Las płacze, ziemia płacze, w pożarach stoi świat,
A ty wciąż wołasz do mnie: "To ja, twój brat... twój brat!.."
O, nie myśl o mnie, bracie, w śmiertelny idąc bój,
I w ogniu moich strzałów, jak rycerz, mężnie stój.
A gdy mnie z dala ujrzysz, od razu bierz na cel
I do polskiego serca niemiecką kulą strzel.
Bo wciąż na jawie widzę i co noc mi się śni,
Że TA, CO NIE ZGINĘŁA, wyrośnie z naszej krwi.
В подстрочном переводе -
Разделила нас, мой брат, злая судьба и стоит на страже:
Из окопов по разные стороны смотрим смерти в лицо.
В траншеях, полных стонов, оглушенные грохотом пушек
Стоим напротив друг друга: я - враг твой, ты - мой враг.
Лес плачет, земля плачет, мир весь в огне дрожит.
На враждебных друг другу укреплениях стоим я и ты.
Лишь только утром ранним пушки отзовутся,
Ты свистом пуль смертоносных даёшь о себе знать.
На наши низкие брустверы шрапнели сыплешь град
И кричишь, и зовёшь меня: "Это я, твой брат... твой брат!.."
Лес плачет, земля плачет, в пожарах стоит мир,
А ты всё зовёшь меня: "Это я, твой брат... твой брат!.."
O, не думай обо мне, брат мой, в смертный идучи бой,
И в огне моих выстрелов, как рыцарь, стойкость сохраняй.
A когда вдали меня увидишь, сразу бери на мушку
И в польское сердце немецкой пулей стреляй.
Потому что наяву я вижу, и каждую ночь мне снится,
Что TA, ЧТО НЕ ПОГИБЛА - ТА, ЧТО НЕ ЗГИНЕЛА - вырастет из нашей крови.
У підрядковому перекладі -
Розділила нас, мій брате, зла доля і стоїть на сторожі:
З окопів по різні боки дивимось смерті в обличчя.
У траншеях, повних стогонів, оглушені гуркотом гармат
Стоїмо навпроти один одного: я - ворог твій, ти - мій ворог.
Ліс плаче, земля плаче, світ весь у вогні тремтить.
На ворожих один одному укріпленнях стоїмо я і ти.
Як тільки рано вранці гармати відгукнуться,
Ти свистом куль смертоносних даєш себе знати.
На наші низькі бруствери шрапніли сиплеш град
І кричиш, і кличеш мене: "Це я, твій брат... твій брат!.."
Лес плачет, земля плачет, в пожарах стоит мир,
А ти все кличеш мене: "Це я, твій брат... твій брат!.."
О, не думай про мене, брате мій, у смертний ідучи бій,
І у вогні моїх пострілів, як лицар, стійкість зберігай.
А коли вдалині мене побачиш, одразу бери на мушку
І в польське серце стріляй німецькою кулею.
Тому що наяву я бачу, і щоночі мені сниться,
Що TA, ЩО НЕ ЗАГИНУЛА - ТА, ЩО НЕ ЗГИНЕЛА - виростить із нашої крові.
Стихотворение написано осенью 1914 года, автор Эдвард Слонский. Аналогии в новом столетии и тысячелетии, что понятно, не идентичны. Тогда речь шла о польских солдатах, оказавшихся в силу разделов Польши по разные стороны фронтов Первой мировой войны.
Вірш був написаний восени 1914 року, автор Едвард Слонський. Аналогії у новому столітті та тисячолітті, що зрозуміло, не ідентичні. Тоді йшлося про польських солдатів, які опинилися в силу поділів Польщі з різних боків фронтів Першої світової війни.
III.
В православии сегодня, 6 марта 2022 года, Прощеное воскресенье. В конце вечерней службы: "Прости меня" - "Бог простит, и ты прости меня, и я прощаю".
У православ'ї сьогодні, 6 березня 2022 року, Прощена неділя. Наприкінці вечірньої служби: "Пробач мені" - "Бог пробачить, і ти пробач мені, і я прощаю".
С первого дня военных действий я был не всегда у интернета, но ежедневно звонил по телефону родным и друзьям. Звонили и мне. Моя знакомая из Лондона, бывшая моя студентка, училась у меня двадцать пять лет назад, спросила, что я думаю. На мой ответ в три предложения я услышал, что хотелось бы, чтобы я не повторял пропаганду. Сегодня, по возвращении, тоже были сюрпризы. А всё то, что я читаю на доступных мне языках в широком интернете, к более, чем глубочайшему сожалению для меня не сюрприз.
З першого дня воєнних дій я був не завжди в зоні інтернету, але щодня дзвонив по телефону рідним та друзям. Телефонували й мені. Моя знайома з Лондону, колишня моя студентка, вчилася у мене двадцять п'ять років тому, спитала, що я думаю. На мою відповідь у три речення я почув, що хотілося б, щоб я не повторював пропаганду. Сьогодні, після повернення, теж були сюрпризи. А все те, що я читаю доступними мені мовами в широкому інтернеті, на превеликий жаль для мене не сюрприз.
Что-либо утверждать и дискутировать в категориях политики и геополитики, равно как бросать предельно резкие взаимные обвинения в данный момент абсолютно и полностью нецелесообразно. Единственное важное, что я стараюсь сказать сейчас на актуальную тему, это то, что существует, как один из путей, возможность постараться понять и поддержать контакт с тем, кого в согласии со своею совестью считаешь не полностью неадекватным. И обязательно стремиться предельно уважать оппонента и его чувства. Хотя такой подход вполне имеет долю утопичности, я на перспективу не вижу иной возможности восстановления того, что ныне разрушено.
Щось стверджувати і дискутувати в категоріях політики та геополітики, так само як кидати гранично різкі взаємні звинувачення на даний момент абсолютно недоцільно. Єдине важливе, що я намагаюся сказати зараз на актуальну тему, це те, що існує, як один із шляхів, можливість постаратися зрозуміти та підтримати контакт з тим, кого у злагоді зі своєю совістю вважаєш не повністю неадекватним. І обов'язково прагнути гранично поважати опонента та його почуття. Хоча такий підхід має частку утопічності, я на перспективу не бачу іншої можливості відновлення того, що нині зруйновано.
На фотографиях - храм Вознесения Господня за Серпуховскими воротами, где я был сегодняшним вечером Прощеного воскресенья. Икона Божией Матери умягчения злых сердец, в этом храме она для меня одна из самых красивых и впечатляющих. Третья фотография - канун с поставленными мною одесную (по правую руку) Спасителя двумя свечами за упокой душ павших с обеих сторон.
На фотографіях - храм Вознесіння Господнього за Серпухівською брамою, де я був сьогоднішнього вечора Прощеної неділі. Ікона Божої Матері пом'якшення злих сердець, у цьому храмі вона для мене одна з найкрасивіших і вражаючих. Третя фотографія - канун з поставленими мною одесну (праворуч) Спасителя двома свічками за упокій душ полеглих з обох боків.
Происходит очередная жуткая трагедия пока что достаточно непонятного масштаба в смысле последствий. Для себя я, следуя стихотворению Эдварда Слонского, хочу надеяться, что ТА, ЧТО НЕ ПОГИБЛА, а нынче это добродетель гуманизма в нашей части Европы, как и в мире, вырастет из нашей крови. Всему времечко своё. Исправимся.
Відбувається чергова жахлива трагедія поки що досить незрозумілого масштабу у сенсі наслідків. Для себе я, дотримуючись вірша Едварда Слонського, хочу сподіватися, що ТА, ЩО НЕ ЗАГИНУЛА, а нині це чеснота гуманізму в нашій частині Європи, як і у світі, виросте з нашої крові. Всьому свій час. Виправимося.
Пресвятая Дево Богородице, моли Бога за нас.
Пресвята Діва Богородиця, моли Бога за нас.