Війна з безпілотниками або чому у “новоросів” досі немає авіації з “воєнторгу”

Apr 08, 2016 10:20




У них, як у тій пісні про службу, яка “и опасна, и трудна, и как будто не видна” йдеться про військовослужбовців зенітних ракетних військ Повітряних Сил ЗС України, які цілодобово тримають небо під прицілом. У цьому контексті варто згадати про те, чому в квазі-республіках Донбасу так і не з’явилась авіація ДНР чи ЛНР із бомбардувальниками Су-24, наприклад. Аби мати такий формальний привід, російсько-терористичним військам треба володіти хоча б одним функціонуючим, повністю захищеним летовищем і вільним доступом у так званий “воєнторг”. Що ж, формальність досягнута, “воєн­торг” працює, відпускників тьма...

Саме цього й побоювалася українська спільнота, мовляв, не можна віддавати ворогу діючі аеродроми. У той час, коли новини про героїчних кіборгів у терміналах Луганського та Донецького аеропортів не сходили з інформаційних стрічок всього світу, доволі рідко говорили про захист повітряного простору України засобами протиповітряної оборони. Чимало “всепропальщиків” стверджували, що армії немає, й боялися повномасштабного вторгнення окупаційних військ із залученням потужної російської авіації.

До того ж, інформатаки у соцмережах у виконанні професійних ФСБ-шних тролів, переконували українців у тому, що всього один Су-34 із сучасним РЕБ на борту залітає в глибину української оборони, осліплює всю нашу ППО, а за ним - екдрильї бомбардувальників безперешкодно завершують свою чорну справу. Десь так, приблизно. Підтвердженням цього неприкритого блефу, розрахованого на простий люд, є випадок із цим чудом техніки в Чорному морі, ось так презентований російськими ЗМІ: “...наш Су-24 появился ниоткуда и застал врасплох американский есминец…”

Ніхто просто так нікуди не залетить і нічого не засліпить, крім очей зомбованих росіян. Про це та інше “Крилам України” розповіли у зенітних ракетних військах Командування Повітряних Сил ЗС України.

Якби у свій час Повітряні Сили не акумулювали зусилля на ремонті, відновленні та модернізації наявної бази озброєння військ ППО, а саме ЗРК С-300 та Бук М1, справді було б сумно. Ми не раз повідомляли у нашому виданні про здобутки вітчизняного ВПК у цьому напрямку, про регулярні дослідницькі стрільби на полігоні Чауда у Криму та Ашулук (в РФ). Хоч від застарілих комплексів С-200 довелось відмовитися, в Україні залишилася потужна база зенітних ракетних комплексів, здатна прикрити українське небо від російської агресії. І ніякі надсучасні російські літаки не зможуть без суттєвих втрат завдавати повітряних ударів. Скажімо, ймовірність ураження зенітною ракетою Бук М1 сучасного виничувача сягає 90 відсотків. А якщо випустити одразу дві ракети? От вам і відповідь на питання, чому в ДНР немає “власних” ВПС. Вони будуть знищені на будь-якій висоті, без жодних сумнівів. Шкода лише, що все зенітне ракетне оз­бро­єння на українських складах - із російським “штрих-кодом” і поновлювати його буде складно. Втім, у вітчизняних зброярів уже є напрацювання щодо сучасного українського ЗРК, який, поступово, може прийти на заміну.

Отож, раніше, у довоєнний період, на полігоні Чауда у рамках дослідницьких навчань наші ЗРВ збивали морально застарілі безпілотники “Рейс”. Тепер, вже в умовах гібридної війни, вони тренуються на російських безпілотниках, вартість яких коливається у межах 5 млн рублів. Так, війна - це великі гроші, доводиться враховувати як свої, так і ворожі спроможності, ефективність, загрози та інші речі. Хоч у цьому контексті треба робити акцент саме на загрози, адже професійне використання ворогом безпілотника може наробити багато лиха. Тому вираховувати, що дорожче - безпілотник чи зенітна ракета, зовсім некоректно, беручи до уваги потенційні втрати на землі від переданих БПЛА даних.

За два роки в умовах АТО зенітні ракетні війська здобули великий досвід у тактиці ведення бойових дій. Зроблено детальний аналіз і висновки, які неодмінно будуть відображені у постановках завдань, організаційно-штатній структурі і так далі.

- Під час АТО велику ефективність показали мобільні системи зенітного ракетного прикриття, які створювались на основі мобільних сил і засобів, - розповідає старший офіцер відділу бойового забезпечення зенітних ракетних військ командування Повітряних Сил ЗС України полковник Анатолій Гончарук. - Використовувася досвід локальних воєнних конфліктів з широким використанням маневру на територіально-обмеженому районі. Особливу увагу потребує вивчення досвіду бойового застосування підрозділів, озброєних ЗРК Бук-М1.

Офіцер пояснює, що із грудня 2014 по березень 2015 років було зафіксовано масоване використання сучасних безпілотних літальних апаратів російського виробництва з метою ведення оперативно-тактичної розвідки, тактичної розвідки, постановки радіоперешкод та виконання інших спеціальних завдань.

Наприклад, зафіксовано використання БПЛА таких видів: “Орлан-10”, “Дозор-100”, “До­­-зор-600”, “Гранат-4”, “Форпост” з глибиною розвідки до 300 км. Зліт цих БПЛА здійснюється з території РФ за 15-20 км до державного кордону України. Час їх перебування на території України сягає до 16 годин. Крім того, застосовуються неідентифіковані тактичні БПЛА з глибиною розвідки до 5 км.

Ведення сучаних бойових дій, а головне ефективність нанесення удару, головним чином залежить від розвідданих. А що краще за безпілотник вкаже точні координати цілі (зрадників не беремо до уваги). Виявлення місць дислокації військ та бойової техніки, обладнання опорних пунктів, викриття систем вогню артилерії, коректування вогню і контроль результатів ударів своїх мінометів, артилерії та реактивних систем залпового вогню - такі основні надважливі завдання на плечах сучасного безпілотника, якими, на жаль, володіє Росія.

- В основу концепції проведення розвідки та застосування БПЛА була покладена комбінація тактичної раптовості і обманних дій, з метою розкриття місцеположення більшості засобів ППО СВ та ЗРВ ПС ЗС України, - розповідає полковник Анатолій Гончарук. - Залучення ППО до розвідки та робота РЕЗ на випромінювання дали змогу швидко викрити позиційні райони вогневих засобів ППО.

За словами полковника Гончарука, на початку проведення АТО противник активно застосовував БПЛА з метою виявлення істинних місць зосередження угруповань військ.

Використовуючи сучасні безпілотники, не входячи в зони ураження засобів ППО, вони вели аеророзвідку та вивчали ефективність роботи засобів РЕБ, які встановлювались на БПЛА.
- Скажімо, подолання системи ППО безпілотними літальними апаратами здійснювалось у проміжках між зонами ураження засобів ППО Сухопутних військ та ЗРК Бук-М1, - каже полковник Анатолій Гончарук. - В зонах ураження ЗРК Оса-АКМ, БПЛА почали використовувати активні шумові завади для подолання РЛС “Оси”. Завдяки заглушенню активними радіозавадами ЗРК “Оса-АКМ” та для подальшого недопущення ведення повітряної розвідки було прийняте рішення на бойове застосування ЗРК Бук-М1.

Знищення безпілотників “Буками” здійснювалось переважно із засадних позицій в глибині зони ураження цих комплексів.

Усі пам’ятають обстріл Краматорська із РСЗВ “Смерч” 10 лютого 2015 року. Але, зовсім мало людей знає про те, що за 20 хвилин до обстрілу краматорського аеродрому, ЗРК Бук-М1 було знищено БПЛА типу “Орлан-10”, який імовірно призначався для дорозвідки та коректування вогню “Смерчів”. І хтозна, скільки б іще горя українським сім’ям принесли нові координати цілей з цього “Орлана”.

Надалі противник змінив тактику застосування БПЛА. Безпілотники почали виходити в райони виконання завдань по території, яку контролюють терористи. Вони почали застосовувати групи по 2-3 БПЛА. Радіотехнічні війська Повітряних Сил ЗС України неодноразово підтверджували одночасне застосування безпілотників в одній точці на різних висотах.

Скажімо, якщо група складається із трьох БПЛА, перший - веде розвідку з висоти 1000 - 1500 м, другий - це БПЛА радіоелектронної боротьби, третій - ретранслятор, який здійснює передачу розвідувальної інформації на центр управління БПЛА (висота 4,5-5 км та більше). Частіше група складається з двох апаратів - розвідника та ретранслятора. Імовірно, що в групах з двох БПЛА на розвідник встановлюється додаткове обладнання для створення активних шумових завад.

Отака складна штука ці БПЛА, які стали невід’ємною частиною усіх сучасних воєнних конфліктів. Наші ЗРВшники знають, як із ними успішно боротись, як збивати, аби рятувати життя наших воїнів, і не дати ворогу шансу викривати наші оборонні редути. Кажуть, що в Україні росіяни вивчають досвід застосування нових безпілотників в умовах бойових дій, і нашим захисникам неба не залишається іншого вибору, як вчитися їм протистояти. Адже ціна кожної помилки - надто висока.
Юрій Ігнат. “Крила України”.

С-300, ПС, ЗСУ, Оса, ЗРК, Укроборонпром, БПЛА, Війна, Україна, Бук-М1, ППО

Previous post Next post
Up