Тувім
Вкрай цікава книга. Маріанна Кіяновська переклала низку віршів Тувіма та додала коротку хронологію його буття та біографічні довідки про людей, здебільшого з творчих кіл міжвоєнної Польщі, що складали його оточення та сплинули на його творчість. Тувім для мене - знакова постать, не тільки, і навіть не стільки через його поезію, як через ті події, що відбувалися з ним і довкола нього. Для мене Тувім - це от та міжвоєнна Польща, що народилася з уламків імперій, мала свій зоряний час, але, покарана за свої гріхи, якщо дозволите мені такий пафос, виродилася в ПНР. В моєму розумінні, Польща Тувіма мала померти, щоб народилася Польща Ґедройця - і тільки ця Польща зрештою змогла стати частиною об'єднаної Європи. І, попри всі зусилля деяких політичних сил спрямованих на ерозію спадку Ґедройця, ця Польща досі живе - і тільки з такою Польщею можлива ефективна співпраця України. Хоча, як би не парадоксально це було, стадія ПНР була необхідна, щоб між нашими народами з'явилася можливість примирення, про що я власне писав у своїх працях раніше.
Повертаючись до книги, це просто дуже хороші вірші. Гадаю, що українцям треба знати поета, якій, великою мірою, визначив обличчя польської літератури та польської мови загалом у першій половині 20 століття.