Из Моцарта нам что-нибудь :)
В детстве мне случалось падать
И изрядно расшибаться,
Но из гордости я молча
Продолжала улыбаться,
И на все расспросы взрослых
Никогда не признавалась,
До чего мне было больно.
Чтоб не плакать, я смеялась.
Но теперь, когда готова
Фарсом обернуться драма
И на свет вот-вот родится
Очень злая эпиграмма -
Беспощадной
(
Read more... )
Comments 12
А можно оригинал, будь ласка?
Reply
Як дитиною, бувало,
Упаду, собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
«Що, болить?» - мене питали,
Але я не признавалась -
Я була малою горда,-
Щоб не плакать, я сміялась.
А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма,-
Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.
Леся Українка.
Reply
Перевод, по моему, по технике не уступает оригиналу.
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment