Ну от, я тепер майже мама. Точніше, таки мама - тільки хресна. Точніше - хрещена, бо у нас "хресна" не кажуть.
В суботу, на Меланки, похрестили ми нашого малешенького, якого ориґінальний його тато назвав Серафімом.
Як не дивно, непускання до церкви нікого, окрім хресних батьків, мало свої переваги. Щось таке в цьому було... Священик, кум, я і у
(
Read more... )