Секрет №2
І знову про одну з моїх улюблених справ - про кулінарію :). Ви любите варену цибулю? Я ненавиджу з дитинства і свіжу теж не дуже люблю. Але, як не крути, без цибульки суп вже не той. У нашій родині, певно, ніхто цибулю не любить, хіба малий міг раніше зїсти цілу цибулину :). Моя бабуся вміє варити суп з купою цибулі так, що ви попросите ще.
І все дуже просто. Візьміть БАГАТО цибулі, подрібніть за допомогою чопера/блендера/кухонного комбайну/тощо і вкиньте ту кашку до каструлі, коли покладете у воду мясо на бульйон. Цибуля розвариться і видно її не буде, але смак - неперевершений. А ще моя бабуся одну моркву кладе цілу, коли вариться мясо, потім витягає її, подрібнює разом зі свіжою і з того вже робить засмажку.
Щодо моркви пригадую з дитячого садочка: у супі плавав здоровезний, як на мене маленьку, шматок вареної моркви. Я подумала і вирішила, що я здатна творити дива і зробити так, аби та морква зникла. Тож дістала її, поклала під тарілку і натиснула щосили. Спокійно доїла, усім розповідаючи про свою магію. А коли няня збирала тарілки мені довелося вигрібати :). Але я все рівно вірю у дива.
І все дуже просто. Візьміть БАГАТО цибулі, подрібніть за допомогою чопера/блендера/кухонного комбайну/тощо і вкиньте ту кашку до каструлі, коли покладете у воду мясо на бульйон. Цибуля розвариться і видно її не буде, але смак - неперевершений. А ще моя бабуся одну моркву кладе цілу, коли вариться мясо, потім витягає її, подрібнює разом зі свіжою і з того вже робить засмажку.
Щодо моркви пригадую з дитячого садочка: у супі плавав здоровезний, як на мене маленьку, шматок вареної моркви. Я подумала і вирішила, що я здатна творити дива і зробити так, аби та морква зникла. Тож дістала її, поклала під тарілку і натиснула щосили. Спокійно доїла, усім розповідаючи про свою магію. А коли няня збирала тарілки мені довелося вигрібати :). Але я все рівно вірю у дива.