На полях

[soncevirr]

Я, взагалі-то, завела собі паперовий щоденник. Люди "переїжджають" з жж, а мені до "див прогресу" треба дозріти, як груші чи сливі. Тому я як в дитинстві, тільки без наклейок та сердечок. Та й якийсь такий час, коли набагато більше усвідомлюєш, що є речі важливіші за все, що ти можеш тут написати. Та й думки краще не писати, а спостерігати за ними, як за рибами в акваріумі.

Але... Буває так, що чим більше часу спливає, тим більше ніжності та любові наповнює тебе. Любити до втрати свідомості... Таке буває?

Мабуть, варто зайнятись справами)).