Jun 11, 2014 23:31
Уявний друг. [у дитинстві його у мене не було. ніколи не думала, що він з'явиться у мене з початком п'ятої семирічки. ще й так плавно-несподівано. і що ним будеш ти]
Хмарковий гарем. [я знаю місце, де збираються найгарніші у цьому світі хмарки над абсолютно депресивною у стилі початку 21 ст. землею. хмаринковий цвіт, еліта та вершки. Його найкращі хмаринки. цікаво, чи погодишся зі мною]
Кочові традиції. [або традиції на перетримці. не зовсім мої. зі своїми я раптово розпрощалась. наприклад, оте червоне горня з котами пущене у вільне плавання. пити ранкову каву я можу з різних. але каву практично не п'ю. натомість є інші - такі, що були раніше спільними, якщо помічав]
Неможливе можливо. [за два місяці я наробила багато дурниць. але не таких, аби шкодувати чи каятись. хоча неприємних теж - чого тільки варта хвороба. але ця - візуалізація вічної мантри мого внутрішнього чогось там. змогти змиритись, адже]
Діагностичний центр. [місце, в якому я подумую написати книжку. якщо лікар трохи затримується, то пару персонажів щонайменше встигаєш запримітити. а власних відчуттів! я ще там буду. знову]
Наодинці з собою [не скажу, що страждаю від само(е)ти. але деякі речі роблю сама вперше. от, сходила на концерт ое і заблукала в дощовому полі в протилежній від львова стороні о другій ночі. а ще ж]
Дощ пішов [і попри усю майкозасмаглу урбан-спеку та липку паркість - най вертається аж восени. коли і личить впадати в депресії та розлучатись зі собою до Різдва або до іншого]
Face-message-book [думаю, що з уривків статусів у соцмережах та повідомлень у них же, на які нема відповіді (або є) можна написати книжку. не розбираюсь у сучасних стилях соціомережа(ив)ної літератури]
Подвійне життя [так починалась шизофренія - можна було б назвати якийсь витвір. коли тобі добре в житті. коли в іншому - є тільки сам знаєш. ну добре, не дратуватуйся знову. скажу. ти. головне, аби не почало плутатись та переважати]
Кристалізація минулого [сподіваюсь, це перед тим, коли вони всі відпадуть і ми будемо тут. ні, не люди/події/дати/блаблабла - минулі, обидва і всі. у минулого ж теж має бути агонія, як у будь-якої живої істоти]
Головний біль [живі істоти по-троху розходяться від мене у своїх вічних чи літніх, чи вимушених (так?!), чи ще якихось справах. натомість приходить головний біль зі солодкими гостинцями різного калібра. він ніколи не залишає мене саму (частинка "не" ж не сприймається?) і оте саме почуття ніколи не залишить завжди буде в мені, як особиста релігія. допоки. а головний біль мине. бо не він головний нсправді]
люблю,
слова,
таке,
очі,
несамовито вірити