(no subject)
прочитала Генерала де Голля і Ен Ширлі із Зелених дахів.
якось я не пишу про все, що читаю сюди (хоча, можливо, було б варто більше про книжки - менше про емоції), але перша книжка викликає у мене легку гордість - ото не думала, що колись прочитаю щось із татової бібліотеки, де все про політику, військових і загалом про історію. але я це подужала :) і було навіть цікаво :) хоча, мені завжди цікаво, коли ідеться про реальних персонажів. Звісно, маса всього у мене вже вивітрилась з голови (назви партій, комітетів і всякого подібного), а решта неминуче вивітриться теж, однак, залишиться те, що завжди цікаве саме мені - образ особистості. книга позбавлена будь-якої сентиментальності, однак сам де Голль казав - сентиментальності в політиці не місце :). Проте, це було цікаво - розглядати цю людину наче у кіно його життя. Постать для мене суперечлива. Але всі ми такі. Однак, без сумніву, палкий патріот Франції, який багато зробив для її, як він любив казати, "величі". Ну і, звісно, людина заурядних можливостей ним би не стала. (автор Молчанов Н.Н.)
А Ен Ширлі - це звісно зовсім не де Голль :) Це для мене книга з ряду "Пеппі - довга панчоха", "Мері Попінс", "Том Сойер". Я від таких книг завжди діставала особливе задоволення. Вони світлі і прекрасні. Та й по всьому. :)
якось я не пишу про все, що читаю сюди (хоча, можливо, було б варто більше про книжки - менше про емоції), але перша книжка викликає у мене легку гордість - ото не думала, що колись прочитаю щось із татової бібліотеки, де все про політику, військових і загалом про історію. але я це подужала :) і було навіть цікаво :) хоча, мені завжди цікаво, коли ідеться про реальних персонажів. Звісно, маса всього у мене вже вивітрилась з голови (назви партій, комітетів і всякого подібного), а решта неминуче вивітриться теж, однак, залишиться те, що завжди цікаве саме мені - образ особистості. книга позбавлена будь-якої сентиментальності, однак сам де Голль казав - сентиментальності в політиці не місце :). Проте, це було цікаво - розглядати цю людину наче у кіно його життя. Постать для мене суперечлива. Але всі ми такі. Однак, без сумніву, палкий патріот Франції, який багато зробив для її, як він любив казати, "величі". Ну і, звісно, людина заурядних можливостей ним би не стала. (автор Молчанов Н.Н.)
А Ен Ширлі - це звісно зовсім не де Голль :) Це для мене книга з ряду "Пеппі - довга панчоха", "Мері Попінс", "Том Сойер". Я від таких книг завжди діставала особливе задоволення. Вони світлі і прекрасні. Та й по всьому. :)