жарти в курилці
Васю з батальйона Кульчицького четверо дівчат вивезли на інвалідному візку до "чорного входу" лікарні - там "курилка".
Сьогодні останній день з піврічної мандрівки по лікарням.. в ногах у Васі титанові пластини ціною 150000грн., в родині вони змогли знайти тільки 50000, решта - волонтери, діаспора, а скільки ліків щодня.. найкращими виявилися лікарі госпіталю прикордонників. Просто фантастичний порядок, організованість, професійність, Василь в шоці був від того що начальник госпіталю прийшов особисто потиснути йому руку, лікар що веде, через два на третій раз особисто робив перев'язки, за два-три тижні зробили біля десяти операцій. Ще попереду довга реабілітація, вчитися заново ходити, ще порушення мови і тремор рук, але порівняно з тим яким я бачила Васю в лютому - це просто воскресіння з небуття.
Вася з Вінницького району, неодружений, з прекрасним почуттям гумору.
Дівчата-волонтерки з різних груп часто приходять до нього.
Інші поранені в курилці кажуть що у Васі стільки дівчат.. той каже що ще не всі і починає "на пальцях" рахувати скількох ще тут немає.. хлопці сміються і збивають його з рахунку. я згадую пісеньку зі старого кіна "Лізетта, Жоржетта, Бабетта, Жанетта.."
- Треба було б зробити групове фото і вислати моїм хлопцям - каже Вася. ..щоб у них каски позлітали.
- Краще сепарам вислати - каже інший. Вони ж думають що нам гірше роблять.. а як побачать що не гірше а ще краще.. то самі застреляться))
Сьогодні останній день з піврічної мандрівки по лікарням.. в ногах у Васі титанові пластини ціною 150000грн., в родині вони змогли знайти тільки 50000, решта - волонтери, діаспора, а скільки ліків щодня.. найкращими виявилися лікарі госпіталю прикордонників. Просто фантастичний порядок, організованість, професійність, Василь в шоці був від того що начальник госпіталю прийшов особисто потиснути йому руку, лікар що веде, через два на третій раз особисто робив перев'язки, за два-три тижні зробили біля десяти операцій. Ще попереду довга реабілітація, вчитися заново ходити, ще порушення мови і тремор рук, але порівняно з тим яким я бачила Васю в лютому - це просто воскресіння з небуття.
Вася з Вінницького району, неодружений, з прекрасним почуттям гумору.
Дівчата-волонтерки з різних груп часто приходять до нього.
Інші поранені в курилці кажуть що у Васі стільки дівчат.. той каже що ще не всі і починає "на пальцях" рахувати скількох ще тут немає.. хлопці сміються і збивають його з рахунку. я згадую пісеньку зі старого кіна "Лізетта, Жоржетта, Бабетта, Жанетта.."
- Треба було б зробити групове фото і вислати моїм хлопцям - каже Вася. ..щоб у них каски позлітали.
- Краще сепарам вислати - каже інший. Вони ж думають що нам гірше роблять.. а як побачать що не гірше а ще краще.. то самі застреляться))