ОЕ
Були з Промінчиком на концерті Океану Ельзи.
Квитки (не найдешевші, бо ті вже розібрали, але хоч такі) ледь встигли купити ще три місяці тому.
Зал (з місцями від 250 до більше 1000грн.) був заповнений вщерть - і зал, і фан-зони.
Святослав Вакарчук разом з музикантами співав більше трьох годин, 5 разів "на біс"! - настільки не відпускали і так гаряче приймали кияни. :) Люди реально співають всі пісні за ним - настільки знають і люблять і старі, і нові пісні.. для мене то було дивовижно, бо я хоч і люблю - але не аж так щоб не лише приспіви, а всі слова знати напам'ять. Мій Промінчик дуже любить, якщо щось у навушниках - то це ОЕ :), тому рада була що вона змогла почути наживо.
До речі, приємно що такий спокійний, щирий, з гумором стиль спілкування Вакарчука із шанувальниками, без отих "я не бачу ваших рук, я не чую ваших ніг" і т.і. Сподобалося як перед черговим "на біс" сказав, що у митця є дві великі радості у житті: одна - це радість творення, самого процесу, коли художник може малювати сам для себе бо йому це приносить задоволення, чи музикант - гратиме сам для себе бо він це любить робити... а друга радість - це коли знаходиться відгук в серцях людей на цю творчість.. Мені це дуже близьке і знайоме, саме так і в моїх маленьких творчостях у житті, він дуже гарно про це сказав. Так і є.
На біс були "911", передостання - "Обійми мене" - фантастично гарна пісня у живому виконанні..
але особливо запам'яталося як тисячі людей співали разом з ОЕ (на третій "біс", здається :) ):
"Все буде добре для кожного з нас,
Все буде добре,
Настане наш час.."
Зворушує до сліз це закличне бажання тисяч - і кожного зокрема - чогось доброго, гарного, вся ця чиста атмосфера шквалу хороших світлих емоцій, якій камертоном є сам Святослав Вакарчук.
Квитки (не найдешевші, бо ті вже розібрали, але хоч такі) ледь встигли купити ще три місяці тому.
Зал (з місцями від 250 до більше 1000грн.) був заповнений вщерть - і зал, і фан-зони.
Святослав Вакарчук разом з музикантами співав більше трьох годин, 5 разів "на біс"! - настільки не відпускали і так гаряче приймали кияни. :) Люди реально співають всі пісні за ним - настільки знають і люблять і старі, і нові пісні.. для мене то було дивовижно, бо я хоч і люблю - але не аж так щоб не лише приспіви, а всі слова знати напам'ять. Мій Промінчик дуже любить, якщо щось у навушниках - то це ОЕ :), тому рада була що вона змогла почути наживо.
До речі, приємно що такий спокійний, щирий, з гумором стиль спілкування Вакарчука із шанувальниками, без отих "я не бачу ваших рук, я не чую ваших ніг" і т.і. Сподобалося як перед черговим "на біс" сказав, що у митця є дві великі радості у житті: одна - це радість творення, самого процесу, коли художник може малювати сам для себе бо йому це приносить задоволення, чи музикант - гратиме сам для себе бо він це любить робити... а друга радість - це коли знаходиться відгук в серцях людей на цю творчість.. Мені це дуже близьке і знайоме, саме так і в моїх маленьких творчостях у житті, він дуже гарно про це сказав. Так і є.
На біс були "911", передостання - "Обійми мене" - фантастично гарна пісня у живому виконанні..
але особливо запам'яталося як тисячі людей співали разом з ОЕ (на третій "біс", здається :) ):
"Все буде добре для кожного з нас,
Все буде добре,
Настане наш час.."
Зворушує до сліз це закличне бажання тисяч - і кожного зокрема - чогось доброго, гарного, вся ця чиста атмосфера шквалу хороших світлих емоцій, якій камертоном є сам Святослав Вакарчук.
Click to view