окупація
"Коли я навчався у Республіканській художній школі, нас щоліта на два місяці розвозили по селах на "літню практику". Ми жили по хатах у місцевих селян, щодня малювали з ранку до вечора усе, що нас могло зацікавити. І мені часто від багатьох старих людей приходилось чути: "Ото при німцях тільки й пожили"... Це так суперечило усьому, що нам розказували про війну у школі, що і зараз я ці слова постійно згадую."
(з коментарів до цієї статті: http://incognita.day.kiev.ua/ukrayinske-selo-u-drugij-svitovij-vijni.html)
Хороша стаття, але ще більш цінні - коментарі, бо в них "життєві історії"..
У мене колись була мрія зібрати свідчення кожної родини, якомога більшої кількості людей, про часи приходу радянської влади, про часи війни.. щоб ці свідчення говорили самі за себе. Правда.. ті хто загинув так, що ніхто того не бачив і не знає - розповісти не змогли б.
А ще подумалося що як колись - так і тепер, якась постійна тотальна окупація на нашій землі.. то однією владою, то іншою, то ще іншим способом... і кінця-краю не видно. :(
(з коментарів до цієї статті: http://incognita.day.kiev.ua/ukrayinske-selo-u-drugij-svitovij-vijni.html)
Хороша стаття, але ще більш цінні - коментарі, бо в них "життєві історії"..
У мене колись була мрія зібрати свідчення кожної родини, якомога більшої кількості людей, про часи приходу радянської влади, про часи війни.. щоб ці свідчення говорили самі за себе. Правда.. ті хто загинув так, що ніхто того не бачив і не знає - розповісти не змогли б.
А ще подумалося що як колись - так і тепер, якась постійна тотальна окупація на нашій землі.. то однією владою, то іншою, то ще іншим способом... і кінця-краю не видно. :(