Цієї зими мені вдалось побувати в місті Корк, яке знаходиться на півдні Ірландії. Розміщене місто Корк на березі річки Лі, яка відразу за містом утворює озеро Махон,а потім впадає в Кальтське море, що межує з Британським Королівством. На півдні міста Корк є аеропорт та невеличке містечко Дуглас (Douglas), де ми жили в готелі.
Летіли в Ірландію трьома літаками - спочатку від Львова до Києва (МАУ), потім від Києва до Амстердаму (теж МАУ), а вже з Амстердаму за півтори години долетіли в Корк. Хоча тривалість польоту невелика (від Львова в Києв - 1 година, з Києва в Амстердам - 3 години, з Амстердаму в Корк - приблизно 2 години) сама подорож тривала довго, тому що ми в Амстердамі чекали літака цілих 8 годин. Проте, Амстердамський термінал досить великий і можна завжди вбити кілька годин пройшовши по магазинам та ще кілька годин подивившись на літаки, які тут постійно то сядають, то злітають.
Я замітив, що найбільше літаків KLM. Серед них як великі та і малі:
Проте, в Київському аеропорту Анатолій виявив, що в нього в кармані були амперметри з Полярону. На жаль він не зміг їх викинути (добре що контроль безпеки в аеропорту не помітив їх) і викинув їх у смітник вже в Ірландії.
Так як летіли ми двома літаками МАУ, то я взяв з собою распіратор, тому що кілька місяців назад були новини, що у літаках компанії МАУ двічі було задимлення в салоні. Звичайно я би рекомендував завжди брати в літак распіратор на випадок нештатних ситуацій чи пожежі на літаку. Зазвичай у випадку пожежі люди помирають від токсичного повітря. Звичайно, я нікому не розповідав, що я взяв распіратор в літак, що не лякати нікого.
Прилетіли в Корк пізно вечором. На прокаті автомобілів нам дали маленький автомобіль червоного кольору з об'ємом двигуна 1 літр та 3-ма циліндрами. Ми спочатку подумали, що з нас постібались, але потім виявилось, що в Ірландії такі вузькі дороги (ще без узбічь), що маленький автомобіль тут є великою перевагою. Ми ледве запакувались з нашими сумками в цей автомобіль:
В Rochestown Park Hotel приїхали пізно і пропустили вечерю. В номер замовили канапки.
На наступний день поїхали в офіс. Слід відмітити, що в Ірландії лівосторонні рух. Тому їхали довго і ще заблудились, тому що наша фірма на Google Maps знаходилась в іншій частині міста. Тому замість фірми ми по GPS приїхали до міської бібліотеки, звідки можна було побачити річку Лі біля готелю Kengsley. Саме в цьому місці ця річка розділяється на два рукави та тече далі центром міста Корк.
Хоча нашу фірму видно з вікна нашого готелю, ми їхали туди приблизно три години. Тому не довіряйте різним Google Maps, Вікімапії та подібним сервісам, де кожен житель планети може вписати що завгодно. Я вже давно замітив, що на Google Maps є дуже багато неточностей. Наприклад, Крехівський монастир на Google Maps знаходиться десь в глухоті на півдні Львівської області, а не біля Жовкви і т.п. Для мене надійною картою є Генштабівська карта. Незважаючи, що карти Генштабу дуже застарілі (датуються 1974 роком), ці карти ніколи мене не підводили і в Україні я їх тільки використовую у своїх мандрівках. GPSом я не користуюсь і ніколи користуватись не буду, тому що це для лохів.
Ось така спортивна кімната на нашій фірмі:
Нам пощастило побачити ціле місто Корк та частину Ірландії, тому що були в нас два дні на екскурсії. Так в суботу ми вирішили подивитись місто, а в неділю - поїхати на узбережжя Ірландії, про що я напишу пізніше.
Незважаючи на те, що на дворі був лютий, в Ірландії (на подвір'ї нашого готелю) цвіли тюльпани:
Загалом, завдяки атлантичній теплій течії Гольстрім, в Ірландії не буває зими. Проте тут літа теж немає, так як постійно падають дощі та температура влітку переважно буває в межах 17 градусі цельсія. А взимку деякі дерева все ж таки скидають листя, проте багато дерев зелені, а деякі цвітуть:
В суботу пройшлись ценром міста. В центрі протіка річка Лі:
Ось кілька фото центра міста Корк:
В Ірландії, так як і у Великій Британії, в містах їздять двохповерхові автобуси:
Ми в суботу хотіли проїхати на одному такому автобусі і заодно побачити місто. Проте нам не пощастило. Ми довго чекали автобус, і приїхав одноповерховий. Ціна проїзду з Дугласа в центр Корка складає приблизно 2 Євро. Якщо порівнювати з таксі, то таксі тут дешеве - ми заплатили вночі 14 Євро за 4-х, коли обїлись в Індійському ресторані, та напились вина і потім пива, та вечором вертались в готель.
Цигани в Ірландії теж є:
Церква:
Тут ми пили пиво після Індійського ресторану:
Знову річка Лі:
Ще одна старовинна церква і форт біля неї:
Тут ми випили Ірландського пива:
Пройшлись по місцевому базарі і потім пішки пішли до готелю, так як я запропонував економити і не платити за автобус.
Ось така риби на ринку:
Найбільша будівля в Корку:
Як я вже писав, що дороги в Ірландії якісні, проте дуже вузькі і не мають узбіччя. Проте швидкісні дороги огорожені парканом чи кущами. Ось фото швидкісної магістралі:
Також в Корку багато кільцевих перехресть та розв'язок. Ось це кільце ми проїхали навколо кілька разів, так як тупили по GPS навігатору:
Нарешті дійшли до містечка Дуглас:
Ірландці як і Англійці живуть в типових будиночках з маленьким подвір'ям, де можна посадити трошки квітів:
Нерухомість тут коштує дорого. В ресторані в готелі я дивився журнали по нерухомості. Найдешевшу хату я знашов за 300 тисяч євро.
Слід відмітити, що в Ірландії рівень життя дуже високий. Тут люди заробляють багато, тому і ціни високі. Пиво в супермаркеті коштує приблизно 3 Євро. Емігранти та гастробайтери (українці) тут працють на низькооплачуваних роботах - прибиральники, таксисти... Нас від готелю в центр підвозив російськомовний таксист.
Загалом Європа мене сильно не вразила. Ціни тут не для українців. Сюди якщо їхати, то тільки на заробітки.