Oct 26, 2009 23:16
В обід вийшла зі свого бункера в парк - щоб дихнути й назад. Сіла біля струмка між озерами - а він засипаний листям! І вже не відображає листя - уже ним є. Здалека чулася гойдалка - хтось гойдався і гойдався, вона скрипіла і скрипіла.
Підійшла до дитячого майданчика в соснах, а там усе це листя, по ньому сонце, постаті, гойдалка скрипить... І раптом дуже сильно відчувся початок. Ніби починається якийсь сюжет.
осінь,
щоб не забути,
голосієво