Ретрошви
На порядку денному купа фільмів Бергмана, Муратової і залишки Фелліні - що ще не додивилася.
Перевага такого ретроспективного перегляду в тому, що можеш побачити шлях режисера, логіку цього шляху від фільму до фільму.
Вчора дивилася "Літо з Монікою" Бергмана. Це один із ранніх - і видно шви. От усе наче є, цікавий сценарій, ідея, гарна гра головної героїні (чого не скажеш про героя) - але всі ці складові не живуть своїм власним органічним життям. І не стануть частиною чийогось життя. Просто ідея і її втілення, ідеш за рукою режисера й сценариста і розумієш, що він хотів сказать.
Перевага такого ретроспективного перегляду в тому, що можеш побачити шлях режисера, логіку цього шляху від фільму до фільму.
Вчора дивилася "Літо з Монікою" Бергмана. Це один із ранніх - і видно шви. От усе наче є, цікавий сценарій, ідея, гарна гра головної героїні (чого не скажеш про героя) - але всі ці складові не живуть своїм власним органічним життям. І не стануть частиною чийогось життя. Просто ідея і її втілення, ідеш за рукою режисера й сценариста і розумієш, що він хотів сказать.