Рідний Львів
Я давно вже не писав нічого, навіть фотографій накопичилось вже стільки, що викладати їх окремо з кожної плівки було б занадто. Тому зроблю кілька підбірок. Сьогоднішня - про Львів.
Leica M3, Summitar та Индустар-22, Kodak T-Max 100 та Arista Premium 400
* * *
Виходячи ввечері 15 серпня з експресу на львівсткому вокзалі та вдихнувши дещо прохолодне нічне повітря я відчув себе так, наче приїхав додому. Всього лише 4й раз я в цьому місці, та воно мені вже стало мало не рідним, завдяки, а може й попри старання моїх місцевих коліжанок. Так склалось, що мене вже ніхто не зустрічав, і ця обставина довершила картину, складену з цікавих дрібничок навколо мене: ліниві таксисти; останні трамваї, на які я вже не встигаю; тепла бруківка; майже радянські вітрини магазинів; сплячий прямо на тротуарі на купі книжок (!) дядько у фуфайці; готична Ельжебета; і тиша. Спокій на вулицях, і тільки деякі авто прошмигують вряди-годи. Студентська вечірка на останньому поверсі - крики, вино і гітара. Бруківка, бруківка, рейки і каміння. Запах ночі. Я вдома!
Такі-от дивні старі автівки вигулькують з темряви.
Фонтан біля парку Культури
Вулицями центру
Попсова фотка площі Ринок, яку я роблю кожного разу :)
Дует розбишак грає прогресивний інструментальний панк :)
Юні художниці малюють Домінікану
Власне, сама Домінікана. Правда ракурс зовсім не той :)
Сумна бабуся продає кошики на Вернісажі
Бурхливе життя книжкового ринку на Підвальній
Чудернацька знахідка біля Арсеналу: загублена в часі майстерня ремонтує мотоцикли та «Волги»
Дахи!
Старе трамвайне депо з димарем.
Щоб зняти це фото, я просидів у засідці хвилин з десять (аж на мене підозріло косилась бабця, що там поряд просила милостині), чекаючи на якогось цікавого персонажа по той бік ґрат. Я навіть не дивуюсь, що для мене ним виявилась дівчина :)
Голуб позує на фоні людей на фоні ратуші :)
Сіра кішка відпочиває біля кафе «Рудий кіт»
Не знаю, чому я це зняв, але я знав, що в цьому щось є
Просто львівська атмосфера. Обожнюю довгі львівські вечори.
Мила дівчинка Христинка, що врешті переборола свій страх до фотографування у дивному подвір’ї біля Домінікани, в якому я кожного разу натрапляю на дивні речі
Серйозна дівчинка Оксанка розучує з моєю допомогою якусь пісню гурту «Ті, що танцюють з вітром»
Я мав ще один день в запасі, проте Львів вирішив випробувати мене на міцність: скуштувавши трішки води із джерела у Стрийському парку, я зліг з мало не найтяжчим отруєнням за своє життя, що я пам’ятаю, тож весь той день провалявся у ліжку і/або туалеті :) На щастя, так склалось, що я повернувся за місяць - на фестиваль кави. Цього разу вже не один, а із друзями.
Оксанка з’їла тортик і зараз їстиме тебе!
Митна площа
Портрет темповий дуже випадковий!
Сувора цьоця на Високому Замку дає в оренду пошарпані біноклі.
Темрява Львова
Я фоткаю дівчину що фоткає дівчину крізь скло :)
Зажурена продавщиця докурює останню цигарку
А що я казав про площу Ринок? :)
Бє, несмачне пиво. Дарма я його в жінки випросив...
Справжні львівські вуйки з великої літери «в»
Ця лавочка також магічна: саме в цьому місці я зняв оте фото з собакою і сплячим чуваком
Няшка віолончелістка Роксоляна з львівського гурту «Illusions»
Захід сонця наді Львовом
Гурт «Один в каное», про який я вперше дізнався незадовго до концерту, але швидко вподобав. Настільки, що навіть пішов на їх київський концерт, про який згодом :)
Зачаровані слухачі
Далі-автопортрет
New Dog Tricks Blues
Хитра Оксанка
Загадакова Світланка
Задумливий Сергійко
Феєрія життя у тому ж таки Парку Культури
Розмальовка бешкетниці
Скейтбордист-відчайдух: бруківка зовсім близько!
Захована у темному провулку художниця малює етюд. Я дуже здивувався, що фото взагалі вийшло: при відкритій діафрагмі витримка була 1/2 секунди
Львівська майстерня шоколаду
Пара фоток Оксанки наостанок
І... Повертаємось туди, звідки все почалось: бруківка і рейки.
Прощавай, Львів. До зустрічі. Сподіваюсь, що скорої :)
Leica M3, Summitar та Индустар-22, Kodak T-Max 100 та Arista Premium 400
* * *
Виходячи ввечері 15 серпня з експресу на львівсткому вокзалі та вдихнувши дещо прохолодне нічне повітря я відчув себе так, наче приїхав додому. Всього лише 4й раз я в цьому місці, та воно мені вже стало мало не рідним, завдяки, а може й попри старання моїх місцевих коліжанок. Так склалось, що мене вже ніхто не зустрічав, і ця обставина довершила картину, складену з цікавих дрібничок навколо мене: ліниві таксисти; останні трамваї, на які я вже не встигаю; тепла бруківка; майже радянські вітрини магазинів; сплячий прямо на тротуарі на купі книжок (!) дядько у фуфайці; готична Ельжебета; і тиша. Спокій на вулицях, і тільки деякі авто прошмигують вряди-годи. Студентська вечірка на останньому поверсі - крики, вино і гітара. Бруківка, бруківка, рейки і каміння. Запах ночі. Я вдома!
Такі-от дивні старі автівки вигулькують з темряви.
Фонтан біля парку Культури
Вулицями центру
Попсова фотка площі Ринок, яку я роблю кожного разу :)
Дует розбишак грає прогресивний інструментальний панк :)
Юні художниці малюють Домінікану
Власне, сама Домінікана. Правда ракурс зовсім не той :)
Сумна бабуся продає кошики на Вернісажі
Бурхливе життя книжкового ринку на Підвальній
Чудернацька знахідка біля Арсеналу: загублена в часі майстерня ремонтує мотоцикли та «Волги»
Дахи!
Старе трамвайне депо з димарем.
Щоб зняти це фото, я просидів у засідці хвилин з десять (аж на мене підозріло косилась бабця, що там поряд просила милостині), чекаючи на якогось цікавого персонажа по той бік ґрат. Я навіть не дивуюсь, що для мене ним виявилась дівчина :)
Голуб позує на фоні людей на фоні ратуші :)
Сіра кішка відпочиває біля кафе «Рудий кіт»
Не знаю, чому я це зняв, але я знав, що в цьому щось є
Просто львівська атмосфера. Обожнюю довгі львівські вечори.
Мила дівчинка Христинка, що врешті переборола свій страх до фотографування у дивному подвір’ї біля Домінікани, в якому я кожного разу натрапляю на дивні речі
Серйозна дівчинка Оксанка розучує з моєю допомогою якусь пісню гурту «Ті, що танцюють з вітром»
Я мав ще один день в запасі, проте Львів вирішив випробувати мене на міцність: скуштувавши трішки води із джерела у Стрийському парку, я зліг з мало не найтяжчим отруєнням за своє життя, що я пам’ятаю, тож весь той день провалявся у ліжку і/або туалеті :) На щастя, так склалось, що я повернувся за місяць - на фестиваль кави. Цього разу вже не один, а із друзями.
Оксанка з’їла тортик і зараз їстиме тебе!
Митна площа
Портрет темповий дуже випадковий!
Сувора цьоця на Високому Замку дає в оренду пошарпані біноклі.
Темрява Львова
Я фоткаю дівчину що фоткає дівчину крізь скло :)
Зажурена продавщиця докурює останню цигарку
А що я казав про площу Ринок? :)
Бє, несмачне пиво. Дарма я його в жінки випросив...
Справжні львівські вуйки з великої літери «в»
Ця лавочка також магічна: саме в цьому місці я зняв оте фото з собакою і сплячим чуваком
Няшка віолончелістка Роксоляна з львівського гурту «Illusions»
Захід сонця наді Львовом
Гурт «Один в каное», про який я вперше дізнався незадовго до концерту, але швидко вподобав. Настільки, що навіть пішов на їх київський концерт, про який згодом :)
Зачаровані слухачі
Далі-автопортрет
New Dog Tricks Blues
Хитра Оксанка
Загадакова Світланка
Задумливий Сергійко
Феєрія життя у тому ж таки Парку Культури
Розмальовка бешкетниці
Скейтбордист-відчайдух: бруківка зовсім близько!
Захована у темному провулку художниця малює етюд. Я дуже здивувався, що фото взагалі вийшло: при відкритій діафрагмі витримка була 1/2 секунди
Львівська майстерня шоколаду
Пара фоток Оксанки наостанок
І... Повертаємось туди, звідки все почалось: бруківка і рейки.
Прощавай, Львів. До зустрічі. Сподіваюсь, що скорої :)