Козятин
Чотирнадцятигодинна подорож залізницями і дорогами України в електричках підвищеного комфорту й стрибучих маршрутках - всього майже півтисячі кілометрів - так я провів минулу неділю. Їздив я до Козятина - невеличкого містечка, районного центру у Вінницькій області, а також ресторанного комплексу «Гостевія» за п’ятнадцять кілометрів від Вінниці. Це була така-собі розвідка. Так, розвідка. Мої друзі запросили мене бути фотографом на їх весіллі, то ж я мав трохи освоїтись із місцями, в яких воно відбуватиметься, щоб не бігати прямо в процесі зйомки у пошуку кращих позицій та ракурсів. Хоч ця поїздка й не дала мені аж надто багато інформації, та побувати у нових місцях завжди цікаво, особливо коли очікування виявляються перевершені. Далі йтимуть фото і мої коментарі до них :)
00.
Прибуття до Шепетівської платформи станції Козятин-1.
01.
А ось і ажурний козятинський вокзал 1888 року, відреставрований до Євро-2012. Велика і гарна будівля, аж дивно, що така може бути у невеликому місті.
02.
03.
04.
05.
06.
Всередині вокзалу також гарно, жаль, що ще не всі зали відреставровані.
07.
Взагалі, Козятин дуже великий залізничний вузол, на цьому фото лише невеличкий його шматочок. Вдалині видніється дизель-поїзд до Бердичева. Завжди мріяв покататись дизель-поїздом, проте якось іншим разом. Йдемо додому до нареченої, перекусити :)
08.
Суворі козятинські бабці.
09.
Одна з козятинських церков - біля неї старе, потопаюче у заростях кладовище.
10.
Поснідавши, ми поїхали до центру міста, бо саме звідти ходять маршрутки на Вінницю, які нам потрібні для того, щоб доїхати до місця, де буде основна гулянка :) На фото міська рада і герб Козятина.
11.
Центральна площа із золотого кольору Богом всього СРСР.
12.
Ошатні вулиці Козятина мене дуже здивували - багато дерев, старі будинки й затишна українсько-радянська атмосфера.
13.
14.
15.
Дещо психоделічний старий універмаг.
16.
Морозиво у кафешці біля скверу Пушкіна :)
17.
Далі ми покрокували до «Водокачки» - місцевого ставка.
18.
19.
Козятинський костел.
20.
А це центральний стадіон міста. Звичайний собі стадіон провінційного містечка, якби він не знаходився... на острові того ж таки ставка
21.
Базарчик, козятинки й одна з двох дев’ятиповерхівок.
22.
І ось ми вже стрибаємо ямами Вінницької траси у маршрутці. Купа всього цікавого миготить повз нас, серед усього ще один артефакт часів Римської Імперії.
23.
Ура, приїхали! За 15 кілометрів від Вінниці у листяному лісі знаходиться ресторанний комплекс «Гостевія».
24.
Фонтани з можливістю показати свій молодецький хист і пробігти, не замочивши чуба. Якщо пощастить :)
25.
Ставок із жабками - шукайте свою принцесу :)
26.
27.
Власники «Гостевії» добре потрудились, щоб вперти на маленькому клаптику лісу якомога більше всього.
28.
Лебедів не забули!
29.
Навіть оленятко є!
30.
А це вже майже за межею добра :)
31.
Що ж, час повертатись. Чекаємо маршрутку біля запашного поля.
32.
Вінницькою трасою туди-сюди ганяють фури.
33.
А ми все чекаємо і чекаємо...
34.
І нарешті летимо розбитим шляхом назад до Козятина.
35.
Спекотний день видався. Знову сквер Пушкіна. І знову морозиво :)
36.
Чудернацькі радянські будинки.
37.
А це щось взагалі космічне: як на мене, там добре було б провести концерт Джимі Гендрікса чи хоча б ранніх Пінк Флойд. Спочатку там була кафешка типу Макдональдс, потім - суші-бар з київськими цінами, але прижився тільки сучасний заклад: секонд-хенд :)
38.
Здавалося б, нічим не примітний будинок, проте на другий погляд щось принадне в ньому є... І таких будинків по всьому Козятину дуже багато.
39.
Бердичивський напрям. Козятин - це якщо і не рай для залізничних фанатів, та точно принаймні оазис :)
40.
Завжди, коли машиністи бачать людей на мості над залізницею, якою вони скеровують свій електровоз (тепловоз, паровоз), вони їх вітають протяжним гудком. А колії добряче розгалужуються і у Київському напрямі.
41.
Чорненький паровозик :)
42.
Електровоз ВЛ80 і стара водонапірна вежа того ж року побудови, що і вокзал. Вежа була потрібна для заправки паровозів водою, адже вони споживають під час руху її дуже багато.
43.
Обережно! Велосипедисти на платформах!
44.
Випадкова химерна композиція з людей на привокзальній площі.
45.
Тітки й бабусі коробейники зі здоровими торбами всілякого краму
46.
Ось вже колії Вінницького напряму. Також доволі заплутані :)
47.
Останній погляд на величний вокзал.
48.
Й елекричка Рівне-Київ стрімко повертає нас до Києва. До зустрічі за два тижні, Козятине.