СТУДЕНТАМ Військового Інституту
Куча, муча, дрюча, чуча. Ці слова глаголять,
Що не тра студента мучать, вони все це помнять.
Як зберуться потусити чи випити водки,
Не зупине ні старлєй їх, ні підводна лодка.
А до п’янок та гулянок вони всі гаразді.
І приходять з діскотєки не живі-не п’яні.
Їх все строють і втирають що треба служити,
А у них у голові лиш «туса» й «висіти».
І не варять мізки зранку - обпились коктейлю,
Хіти-мікси нічних клубів у них на неділю.
А на пари як приходять, там лягають спати,
Хто читає тую пару нать можуть не знати.
Хто це слухає, тим страшно за нашу вітчизну.
Та в наряді вони мужні й не скривдять дитину.
На КПП чи в Інституті, в них віник під боком.
Не впаде бичок на землю у них перед носом.
На льоту підхватять мигом, ще й можуть послати,
Бо не гоже в їх наряді бички розкидати.
Із начальством співпрацюють - всі можуть косити,
Як пошлеш по щось важливе - не спіши радіти.
Та на стрільби всі приходять, із групи - третина,
І пуляють не по цілям, а по стелі й стінам.
Та не все воно погано, із них щось тай вийде.
І підуть вони військами й невміння з них піде.
(О.Пастерчук)
