Орест Лютый: "Украницы - индивидуалисты"
Оригинал взят у semesyuk в Антін Мухарський: «Українофоби так дістали, що народився Орест Лютий»
Originally posted by mihail_shahin at Антін Мухарський: «Українофоби так дістали, що народився Орест Лютий»
Оригинал взят у vagabondo_str в Антін Мухарський: «Українофоби так дістали, що народився Орест Лютий»
Originally posted by vyrij at Антін Мухарський: «Українофоби так дістали, що народився Орест Лютий»
На фестивалі «Бандерштат» у Луцьку 4 серпня виступив Орест Лютий із проектом «Лагідна українізація». За маскою націоналіста із Львівщини Ореста Лютого ховається відомий український шоумен Антін Мухарський.
Музикант переконує: цей проект виник не тому, що йому закортіло засвітитися у шоу-бізнесі. Орест Лютий - це спроба культурологічного опору тій тотальній дебілізації, яку провокує дика популярність російськомовної попси і шансону. Орест Лютий теж співає шансон, але українською, з гумором і артистизмом.
- Антін Мухарський доволі несподівано для багатьох запустив проект «Лагідна українізація»…
- І навіть для себе несподівано…
- Тим паче! Звідки все це взялося?
- Це має давню історію. Воно почалося ще з 80-х років. Коли я служив у армії, у мене був друг Шура Бойко. Його батько був дисидентом, багато років відсидів. І Шура багато про це знав, розповідав мені. Бо моя родина була абсолютно радянською.
І ми з Шурою у вільний від служби час собі тихесенько жартували - переробляли якісь радянські пісні на українські. Так у нас вийшла пісня «А я не москаль» на мотив «Косят зайцы траву». Потім я сам ще кілька пісень написав. І так воно лежало.
Я брав активну участь у русі початку 90-х років. Це тоді, коли була революція на граніті, на якій я познайомився з Олесем Донієм (громадський діяч, народний депутат України, - ред.). А потім це все зійшло на ніц, як Кучма прийшов до влади.
- А там важкі 90-ті роки…
- Так, непрості 90-ті. Кожен займався своїм. Треба було годувати родину. Я вже брався за будь-яку роботу. Треба було виживати. Просто виживати. Реально стояло питання про шматок хліба. А потім, коли цей кусок хліба з’явився, то знову виникла потреба реалізовувати якісь творчі задуми. Не просто працювати у творчій площині, в театрі чи на телебаченні, для того, щоб заробити якісь гроші, а вже робити те, чого тобі хочеться, чого давно хотілося.
І ось така слушна нагода трапилася. Я хочу подякувати усім українофобам, Табачникам, Бондаренкам, Колесніченкам, Ківаловим, за те, що вони вже перетнули межу мого терпіння. Я вже дивлюся на цю вакханалію, яка коїться в країні, і відчуваю - дістали!
- Але проблема України не тільки у мовному законі, правда ж?
- Звичайно! Проблема у цивілізаційному і культурологічному виборі. У західній цивілізації все підкорюється індивідуальності. А у нас - східна деспотія, де є цар і є натовп, який йому вклоняється. Тобто це цивілізаційний вибір.
- Ви на вибори підете?
- Обов’язково. І своїх дорослих дітей поведу. Вони ж, нєгадяї, думають, що від них нічого не залежить. Може, примушувати голосувати й не буду, але спробую роз’яснити, чому це важливо.
- Вас запрошували до партій?
- Ні, я уникаю такої активності. Я за своєю природою - український націонал-анархіст. Я розумію, що держава, особливо українська, в умовах, коли нація ще не розвивається, піднімається з колін, вона хвора дуже сильно. Я думаю, що велика частина українців за своєю природою - анархісти, як і я. Хочуть вони цього чи не хочуть, але вони індивідуалісти-анархісти.
- Ви були одним із найочікуваніших гостей фестивалю «Бандерштат». Такі фестивалі - це…
- Такі фестивалі сьогодні дуже потрібні. Чому? Треба мати якесь матеріальну підтвердження духовного життя і молоді, і людей похилого віку, які боролися за Україну. Бо бандерівський рух - це те, що ще не встигло загубитися в історії, ще живі повстанці.
Наші московські «брати», наші північні сусіди кажуть, що треба переглядати історію. Так, треба переглядати, бо нас вчили покручі комуністичні. А комунізм у світі визнаний злочинною ідеологією, як і фашизм. А у нас комунізм не визнаний злочинним.
- Самі націоналісти багато дискутують навколо того, хто більший герой: Степан Бандера чи Роман Шухевич. Ви що думаєте?
- Я не хочу дискутувати на цю тему, бо я не історик. Я це все сканую скоріше з мистецької, духовної, культурологічної точки зору.
От нещодавно розмовляв з одними людьми, і вони мені дуже наголошували, мовляв ми - не бандерівці, ми - мельниківці. Друзі мої, та яка різниця?! От через те і стільки років ми не можемо ніяк навести лад в державі.
Українці - індивідуалісти. І через те, що одні - бандерівці, а інші - мельниківці, вороги приходять і захоплюють нас тепленькими. Прийшли, пересварили одне з одним і живцем з’їли. Так і живемо.
Розмовляла Ірина КАЧАН (ВолиньPost)
Originally posted by mihail_shahin at Антін Мухарський: «Українофоби так дістали, що народився Орест Лютий»
Оригинал взят у vagabondo_str в Антін Мухарський: «Українофоби так дістали, що народився Орест Лютий»
Originally posted by vyrij at Антін Мухарський: «Українофоби так дістали, що народився Орест Лютий»
На фестивалі «Бандерштат» у Луцьку 4 серпня виступив Орест Лютий із проектом «Лагідна українізація». За маскою націоналіста із Львівщини Ореста Лютого ховається відомий український шоумен Антін Мухарський.
Музикант переконує: цей проект виник не тому, що йому закортіло засвітитися у шоу-бізнесі. Орест Лютий - це спроба культурологічного опору тій тотальній дебілізації, яку провокує дика популярність російськомовної попси і шансону. Орест Лютий теж співає шансон, але українською, з гумором і артистизмом.
- Антін Мухарський доволі несподівано для багатьох запустив проект «Лагідна українізація»…
- І навіть для себе несподівано…
- Тим паче! Звідки все це взялося?
- Це має давню історію. Воно почалося ще з 80-х років. Коли я служив у армії, у мене був друг Шура Бойко. Його батько був дисидентом, багато років відсидів. І Шура багато про це знав, розповідав мені. Бо моя родина була абсолютно радянською.
І ми з Шурою у вільний від служби час собі тихесенько жартували - переробляли якісь радянські пісні на українські. Так у нас вийшла пісня «А я не москаль» на мотив «Косят зайцы траву». Потім я сам ще кілька пісень написав. І так воно лежало.
Я брав активну участь у русі початку 90-х років. Це тоді, коли була революція на граніті, на якій я познайомився з Олесем Донієм (громадський діяч, народний депутат України, - ред.). А потім це все зійшло на ніц, як Кучма прийшов до влади.
- А там важкі 90-ті роки…
- Так, непрості 90-ті. Кожен займався своїм. Треба було годувати родину. Я вже брався за будь-яку роботу. Треба було виживати. Просто виживати. Реально стояло питання про шматок хліба. А потім, коли цей кусок хліба з’явився, то знову виникла потреба реалізовувати якісь творчі задуми. Не просто працювати у творчій площині, в театрі чи на телебаченні, для того, щоб заробити якісь гроші, а вже робити те, чого тобі хочеться, чого давно хотілося.
І ось така слушна нагода трапилася. Я хочу подякувати усім українофобам, Табачникам, Бондаренкам, Колесніченкам, Ківаловим, за те, що вони вже перетнули межу мого терпіння. Я вже дивлюся на цю вакханалію, яка коїться в країні, і відчуваю - дістали!
- Але проблема України не тільки у мовному законі, правда ж?
- Звичайно! Проблема у цивілізаційному і культурологічному виборі. У західній цивілізації все підкорюється індивідуальності. А у нас - східна деспотія, де є цар і є натовп, який йому вклоняється. Тобто це цивілізаційний вибір.
- Ви на вибори підете?
- Обов’язково. І своїх дорослих дітей поведу. Вони ж, нєгадяї, думають, що від них нічого не залежить. Може, примушувати голосувати й не буду, але спробую роз’яснити, чому це важливо.
- Вас запрошували до партій?
- Ні, я уникаю такої активності. Я за своєю природою - український націонал-анархіст. Я розумію, що держава, особливо українська, в умовах, коли нація ще не розвивається, піднімається з колін, вона хвора дуже сильно. Я думаю, що велика частина українців за своєю природою - анархісти, як і я. Хочуть вони цього чи не хочуть, але вони індивідуалісти-анархісти.
- Ви були одним із найочікуваніших гостей фестивалю «Бандерштат». Такі фестивалі - це…
- Такі фестивалі сьогодні дуже потрібні. Чому? Треба мати якесь матеріальну підтвердження духовного життя і молоді, і людей похилого віку, які боролися за Україну. Бо бандерівський рух - це те, що ще не встигло загубитися в історії, ще живі повстанці.
Наші московські «брати», наші північні сусіди кажуть, що треба переглядати історію. Так, треба переглядати, бо нас вчили покручі комуністичні. А комунізм у світі визнаний злочинною ідеологією, як і фашизм. А у нас комунізм не визнаний злочинним.
- Самі націоналісти багато дискутують навколо того, хто більший герой: Степан Бандера чи Роман Шухевич. Ви що думаєте?
- Я не хочу дискутувати на цю тему, бо я не історик. Я це все сканую скоріше з мистецької, духовної, культурологічної точки зору.
От нещодавно розмовляв з одними людьми, і вони мені дуже наголошували, мовляв ми - не бандерівці, ми - мельниківці. Друзі мої, та яка різниця?! От через те і стільки років ми не можемо ніяк навести лад в державі.
Українці - індивідуалісти. І через те, що одні - бандерівці, а інші - мельниківці, вороги приходять і захоплюють нас тепленькими. Прийшли, пересварили одне з одним і живцем з’їли. Так і живемо.
Розмовляла Ірина КАЧАН (ВолиньPost)