Про китів і не тільки
Я сидів у перукарні і роздивлявся все навкруги. Зручні сидіння з ручної ковки, величезні дзеркала в позолочених рамках, скляні столики, все віяло шиком та холодним повітрям кондиціонера.
Навпроти мене сиділа Наталя, над якою чаклувала перукарка. Вона їй розчесала волосся і робила з ним якісь складні операції, що недоступні моєму розуму. Наталка дивилася на мене у відображення дзеркала і час від часу мені показувала язик. Я у відповідь теж. Ми спілкувалися вербально і показували що дуже любимо один одного. Поряд ще сиділи жіночки бальзаківського віку, які намагалися держати себе у формі і мабуть на це витрачали багато грошей та часу.
Щоб скоротати час я читав якийсь глянцевий журнал і періодично дивився на Наталку. Боже яка вона гарна. Я це завжди знав, але зараз на мене нахлинули такі почуття, що я зачарований сидів і дивився на неї. Хотілося взяти пензель і намалювати її, зафіксувати цю красу, щоб вона завжди була в моєму серці. На фоні кістлявих та наштукатурених моделей з журналу, Наталка виглядала неймовірно, немов з іншої планети. Краса як вона є. Від її погляду у мене всередині літали метелики, а серце билося і гуділо в такт фену.
Поки я мліяв від вигляду Наталки, то вичитав цікаву статю про одну модель. Вона була вся в татуюваннях і пірсінгу і більше була схожа на якусь повію. Однак журнал вказував, що в неї плаття від якогось модного модельєра і туфлі теж і навіть окуляри, а ось про мозок нічого не написали. Дивна ця диференціація людей в глянцевих журналах. Коли показують якусь хвотку людини, то відразу пишуть якої марки в неї предмети одягу. Ми давно вже не люди, а манекени для модних речей.
Так ось, журнал писав що ця модель активно займається програмою захисту китів. Я ще раз перечитав абзац. ДІйсно, вона піклується китами. Я дивився на цю кістляву модель і думав, це ж скільки коксу вона винюхала, коли відчула своє покликання: оберігати китів. Кити мабуть були би в шоці, якби дізналися який в них захисник.
Я зрозумів, якби в мене доля не склалася, навряд чи я буду піклуватися програмою захисту китів. Навіщо відбирати хліб в представників модельного бізнесу. І взагалі навіщо мені кити, коли навпроти мене сидить найгарніша дівчина в світі, яку я дуже люблю, яка акварелю намальована в моєму серці. "Я твій, тільки твій", сказав я про себе і відклав глянцевий журнал.
Навпроти мене сиділа Наталя, над якою чаклувала перукарка. Вона їй розчесала волосся і робила з ним якісь складні операції, що недоступні моєму розуму. Наталка дивилася на мене у відображення дзеркала і час від часу мені показувала язик. Я у відповідь теж. Ми спілкувалися вербально і показували що дуже любимо один одного. Поряд ще сиділи жіночки бальзаківського віку, які намагалися держати себе у формі і мабуть на це витрачали багато грошей та часу.
Щоб скоротати час я читав якийсь глянцевий журнал і періодично дивився на Наталку. Боже яка вона гарна. Я це завжди знав, але зараз на мене нахлинули такі почуття, що я зачарований сидів і дивився на неї. Хотілося взяти пензель і намалювати її, зафіксувати цю красу, щоб вона завжди була в моєму серці. На фоні кістлявих та наштукатурених моделей з журналу, Наталка виглядала неймовірно, немов з іншої планети. Краса як вона є. Від її погляду у мене всередині літали метелики, а серце билося і гуділо в такт фену.
Поки я мліяв від вигляду Наталки, то вичитав цікаву статю про одну модель. Вона була вся в татуюваннях і пірсінгу і більше була схожа на якусь повію. Однак журнал вказував, що в неї плаття від якогось модного модельєра і туфлі теж і навіть окуляри, а ось про мозок нічого не написали. Дивна ця диференціація людей в глянцевих журналах. Коли показують якусь хвотку людини, то відразу пишуть якої марки в неї предмети одягу. Ми давно вже не люди, а манекени для модних речей.
Так ось, журнал писав що ця модель активно займається програмою захисту китів. Я ще раз перечитав абзац. ДІйсно, вона піклується китами. Я дивився на цю кістляву модель і думав, це ж скільки коксу вона винюхала, коли відчула своє покликання: оберігати китів. Кити мабуть були би в шоці, якби дізналися який в них захисник.
Я зрозумів, якби в мене доля не склалася, навряд чи я буду піклуватися програмою захисту китів. Навіщо відбирати хліб в представників модельного бізнесу. І взагалі навіщо мені кити, коли навпроти мене сидить найгарніша дівчина в світі, яку я дуже люблю, яка акварелю намальована в моєму серці. "Я твій, тільки твій", сказав я про себе і відклав глянцевий журнал.