Теорія спадаючої лямки босоніжки
Вчора коли ми гуляли з Наталкою і їли морозиво, вона одягла гарні, чорні босоніжки, на каблуку. Однак під час прогулянки, сталася невеличка аварія і якась деталька (я не сильний спеціаліст у схемах босоніжок) відірвалася. Тому коли я проводжав Наталку до дому, в неї інколи спадала лямка і вона зупинялася щоб її поправить. Я пильним оком відразу помітив, що лямка спадає приблизно через однакові проміжки часу, коли ми проходимо десь 60-70 метрів.
Сказавши Наталці про своє відкриття, ми почали заміряти, чи дійсно спаде лямка, якщо ми дійдемо ось до того будинку. На превелике здивування та неприховану радість, лямка дійсно спадала з похибкою до 5 метрів. Я настільки був вражений своєю новою теорію, що почав вже підраховувати через скільки лямок ми дійдемо до її будинку, наскільки залежить час спадання лямки від типу асфальту, адже коли поверхня не рівна то лямка спадає швидше. Поки я це підраховував, раптом ми помітили що лямка впала на 30 метрів пізніше, ніж мала би по теорії....
"Невже знову невдача?", - в розпачі подумав я. Однак Наталка не дала мені впасти в депресію, обійняла мене, поцілувала і пояснила мені парадокс спадаючої лямки. Виявляється ми коли йшли, то зупинялися щоб сказати один одному як ми сильно кохаємо і коли ми цілувалися, Наталка непомітно ногою підправила лямку.
Так що можна зробити наступні висновки з теорії спадаючої лямки:
Не йдіть просто так по дорозі, несподівано зробіть невеличку паузу, обійміть кохану людину, скажіть як сильно ви її любите і тоді лямка буде спадать набагато рідше. Удачі вам, любіть один одного!
Сказавши Наталці про своє відкриття, ми почали заміряти, чи дійсно спаде лямка, якщо ми дійдемо ось до того будинку. На превелике здивування та неприховану радість, лямка дійсно спадала з похибкою до 5 метрів. Я настільки був вражений своєю новою теорію, що почав вже підраховувати через скільки лямок ми дійдемо до її будинку, наскільки залежить час спадання лямки від типу асфальту, адже коли поверхня не рівна то лямка спадає швидше. Поки я це підраховував, раптом ми помітили що лямка впала на 30 метрів пізніше, ніж мала би по теорії....
"Невже знову невдача?", - в розпачі подумав я. Однак Наталка не дала мені впасти в депресію, обійняла мене, поцілувала і пояснила мені парадокс спадаючої лямки. Виявляється ми коли йшли, то зупинялися щоб сказати один одному як ми сильно кохаємо і коли ми цілувалися, Наталка непомітно ногою підправила лямку.
Так що можна зробити наступні висновки з теорії спадаючої лямки:
Не йдіть просто так по дорозі, несподівано зробіть невеличку паузу, обійміть кохану людину, скажіть як сильно ви її любите і тоді лямка буде спадать набагато рідше. Удачі вам, любіть один одного!