Перший табір позаду.
Mirrored from Моя хата не з краю, а твоя?.
Ось і знайшлась хвилинка поділитись радістю та новим проханням.
Перший табір для дітей сиріт поблизу Полтави закінчився. Купа сліз, дуже позитивні відгуки від керівництва таборі та співробітників. Слава Богу за те, що Він зробив цей табір чудом і для нас і для дітей. Велика команда з 59 чоловік з США, Кременчука, Полтави, Києва та Рівного - працювали як один злагоджений механізм (хоча більшістьине були знайомі до табору). З Божою допомогою нам вдалось подарувати часточку любові цим - 160 дітей (більшість з яких мають діагноз ЗПР). Вони унікальні і чудові, і хоча суспільство поставило на них хрест - ми категорично з цим не погоджуємся. Бачили і чули б ви як вони співають, розповідають вірші та гуморески; танцюють та малюють, бачили б це дяді і тьоті, що поставили ім ці діагнози і намалювали на цих ТАЛАНОВИТИХ ДІТЯХ - жирний хрест…
Попереду ще три табори. Ось і зараз команда вже в таборі поблизу Бердичева, а я в дорозі до них.
Дякую усім, хто молився та підтримував і прошу знову вашої підтримки та молитви за діток та команду, що щараз неподалік Бердичева.
Дякую усій команді, що була в Полтавському таборі. Ви кльові
На фотці малюночки, що робили діти з наставниками під час майстерк-класів та кадр з вечірньої програми.
