Зябрововк.
Брилялося. Сльозькі мухри
Тицялись у хвильбі.
Пацякали веретуни
Мов грибки у ставбі.
Мій сину! Зябрововк страшний!
Звів щелепи до дзьоба.
Страшися павиці Жум-Жум,
Трим ти від Бандер-жлоба.
Меча штрикучого схопив.
Знайшов у тумбо-ліс.
Припав на думку і стоїть,
Чи каючи під ніс.
Допоки він стояв-куняв
Настала свисна мить.
Крилає Зябрововк над ним,
Очима мерехтить.
Хубовсь-тубовсь! Штрикучий меч
По пиці стук і грюк.
Злітає голова із плеч,
Зябрововку - каюк.
Все! Вбитий Зябрововк швидкий.
Співаймо - Будьмо, гей!
До мене, синку, припади.
Славімо до людей.
Брилялося. Сльозькі мухри
Тицялись у хвильбі.
Пацякали веретуни
Мов грибки у ставбі.
(c) Altair
SRC:
http://lingvoforum.net/index.php?topic=3959.0 Класичні перелади керролівського вірша (Лукаш, Коливай, Коваль, Висоцька):
http://abetka.ukrlife.org/lewis.htm[www.vsesvit-journal.com]