небо кисле як молоко ( Read more... )

скидається на те ( Read more... )

коли виходиш у насуплений ліс ( Read more... )

луї франк пише моїх пісень ( Read more... )

літо - це ранок року, не день, як вам може здатися,
коли протяг, неначе потяг тепловозним гудком вривається
в твою постіль, немов теплохід. і ти думаєш: море там, море,
і що ти у одесі, в одесі, і що це чергове love story
закінчиться дуже нескоро,

от як цей ранок, прокурений, втече у кватирку
у день дощовий та похмурий.
вона не повернеться до проскурова,
( Read more... )

коли повернешся
забери мене до країни вічної осені
до країни де весь час опадає листя
і його довго не чіпають
а коли потім прибирають і починається мряка
91 вечір осені, 91 ніч мряки, 91 полудень листя, 91 ранок поезії
затанцюють навколо нас
осінь торкатиметься літа цілуватиметься із зимою
і ми знайдемо тут навіть цвітіння каштанів та японських ( Read more... )

ми пишемо довгі і теплі листи ( Read more... )

сьогодні був ранок.
довгий, як я люблю.
прокинувся о 6:45, бо в мене гостював друг, якому на роботу на 9:00. отож, вирішив поїхати з ним. на хрещатику був уже о 8:45. поснідав у макдаку - і з того часу випив уже три філіжанки кави.
моя улюблена погода - дніпро затуманений. туман. тума. дума. чомусь, коли стояв біля альтанки в парку "володимирська гора ( Read more... )

давно не був у осінніх парках.
давно так не перегортав листя - ногами.
воно - жовкле-жовкле.
і люди - осінні. мудрі. і скажені, як skagenij  :)

гостювала soul_v  цими вихідними - і не лише вона. квартира - перетворилась на мекку для хороших усмішок і добрих розмов.
тепла осінь.

навіть коли колючо-крижаний вітер.
назустріч - жене - скляних людей.

знаєш
ми так нічого й не встигли
бо були перестиглі
наче яблука що важко падають на вже
на осіннє листя
ми були пізніші за цю осінь
ми були пізніші одне за одного

ти просто впала перша
і тебе підібрав їжачок

а я
велика паскуда
не зміг упасти