крьосний атєц
тепер я хрещений батько.
коли софійку хрестили - почала несамовито плакати. зі старшого кума, який в цей час тримав її, тік піт. під час церемонії аж самому захотілося навчитися усіх таких обрядів і почати регулярно ходити до церкви. але вставши вранці - я розумію, що не зможу. коли немовля передали мені - воно було ненадовго замовкло, і остригали її в цілковитій тиші. я тримав цей гарячий, немов свіжа банка з варенням, клубок життя, і він на мить мені всміхнувся. а потім софійка захотіла їсти, розкричалася і почала мене смикати за комір сорочки, мовляв, дай цицьку.
всі тішилися з мене, бо тримав дитину так недолуго. втім, усі куми, і хлопці, й дівчата, тримали немовля ледве не вперше, і священник усім показував, як краще. треба було потренуватися. а загалом - мені сподобалось. діти - це просто чудо, але по-справжньому я це відчую, коли матиму своїх власних. ага, і ще мені сказали, що недостатньо впевнене матеріальне становище - галіма відмазка від одруження та народження дитини, бо держава, в принципі, непогано платить допомогу. але - ще не мій час.
шкода, поки ще нема фоток.
ніколи-ніколи в житті не відмовляйтеся ставати хрещеними батьками!
п.с. а ще - іпсля хрестин з'їздив в острог вперше в житті. там тихо і красиво. дуже-дуже. і вода з-під крану смачна.
коли софійку хрестили - почала несамовито плакати. зі старшого кума, який в цей час тримав її, тік піт. під час церемонії аж самому захотілося навчитися усіх таких обрядів і почати регулярно ходити до церкви. але вставши вранці - я розумію, що не зможу. коли немовля передали мені - воно було ненадовго замовкло, і остригали її в цілковитій тиші. я тримав цей гарячий, немов свіжа банка з варенням, клубок життя, і він на мить мені всміхнувся. а потім софійка захотіла їсти, розкричалася і почала мене смикати за комір сорочки, мовляв, дай цицьку.
всі тішилися з мене, бо тримав дитину так недолуго. втім, усі куми, і хлопці, й дівчата, тримали немовля ледве не вперше, і священник усім показував, як краще. треба було потренуватися. а загалом - мені сподобалось. діти - це просто чудо, але по-справжньому я це відчую, коли матиму своїх власних. ага, і ще мені сказали, що недостатньо впевнене матеріальне становище - галіма відмазка від одруження та народження дитини, бо держава, в принципі, непогано платить допомогу. але - ще не мій час.
шкода, поки ще нема фоток.
ніколи-ніколи в житті не відмовляйтеся ставати хрещеними батьками!
п.с. а ще - іпсля хрестин з'їздив в острог вперше в житті. там тихо і красиво. дуже-дуже. і вода з-під крану смачна.