Історичних обставин святкування тіпасвята Хеллоуін у нас немає(Бог милував), тим не менш, спостерігаю як починає впроваджуватись комераційний проект під назвою "Хеллоін". Наступний етап: комерційний варіант Різдва. А це, мабуть, ще гірше :(

Дуже часто повертаючись в якусь місцевість, де давно не була, починаю думати про те, що ж сталося за ці роки зі мною, в моєму житті, всередині мене. Сьогодні була в Speyer, минуло майже 4 роки, як я тут гостювала. Та все, власне, змінилось ( Read more... )

Цілий день відкрите вікно в нашу затхлу нірку і хоча ми все ще тут нишпоримо як хробаки, весна окрилює і здається, що більшість з нас скоро полетить метеликами. Мені подарували суші, кефір і шоколадку і це було так зворушливо :) Особливо в цей самий день. Щоб вилікуватись, потрібно у щось вірити і на щось чекати. Є ідеї щоб це могло бути ( Read more... )

Третій день поспіль не заводити будильника, варити каву, блукати і дивитись вгору, сидіти на лавці і роздивлятись нарешті старезну книгу з ч/б репродукціями Тиціана, дозволити собі трошки не думати про час(ну ще зовсім трішечки). Якщо я комусь подарую ті листівки, що роблю щодня, це буде ніби я зробила щось корисне, ну там промінчик сонця упіймала ( Read more... )

Деколи мені здається, що вираз "хотілось як краще, а вийшло як завжди" - це моє підсвідоме життєве кредо.

Я розумію, що втішати мої комплекси можна втомитись. Врешті-решт втомлюються всі, а виходу немає тільки у мене.

"Мы заходили в дома, но в домах был снег...." (с)

Як виявилось я була в 4% світу. Не зрозуміло це причина для радощів чи навпаки. Мабуть перше, тому що варто бути щасливим від того, що маєш і мріяти про те, що тебе ще чекає.

Не дивлячись на зграї ілюзій, ми все одно завжди на самоті серед людей з нашим кишеньковим божевіллям.

( Read more... )

Чи ще щось зближує як сльози?

Плюси на Різдво показують "Співаючі в терні", я впевнена, що це не випадково.
Зовсім вже...