в харкові не пробувала, але мала на увазі не керування, а дорогах. Потрібно з точки, а в точку Б. Їхати приблизно 2 хвилини тридцять секунд. Але їдеш 40 хвилин, тому що вулиці ведуть тебе не туди. Дивишся на карту - потрібно повернути. але висить цеглина - в*їзд заборонено. і на наступному поворі і на наступному. мусиш їхати далі. там вже не зрозуміло де ти. тіки розумієш де повертати - проїзду знову немає!!! і так по колу до безкінечності поки нарешті якимсь дивом.... Забула додати що все це при надвузьких вулицях, без пішоходних переходів - тому пішоходи стрибають під колеса де хочуть, з вибоїнами, травмаями і головне - ПО ГАЛЬЦІ. я думала в мене буде параліч кінцівок. від цього ДИДИДИДИДИДИ.
даа, во Львове есть такое)) Правда я там была пешеходом (да и вообще я не вожу, хотя и езжу на машине часто), поэтому как оно с точки зрения водителя не оценила..
я там раньше столько раз бродила пешком и ездила пассажиром.... но никогда не представляла, что такое там водить. Интересней, наверное, только в Амстердаме. Но там сумасшедших за рулем мало ) О..еще Лиссабон вспомнила, там авто было побольше, чем в Амстердаме, а веселье еще то.
ідіоти насправді. що мені завжди подобалось в києві, що все ж таки у нас більшість спиняється. якось так повелося. Хоча цією адекватною традицією не кожне пост-радянське місто може похизуватись. Тим більше таке велике.
правда пішоходи, особливо ті, що ніколи не сідали за кермо...не розуміють, що таке для водія пішохід, який БІЖИТЬ через дорогу, який вискокує, іде по узбіччю хитаючись, що таке велосипедист, який їде на велику у другому ряду. І т.п. Вони герої моїх снів. Це дуже страшно, насправді.
У львові якась срака-порака з переходами. Бо перейти можна наче майже всюди, а пішохідних переходів немає..або видно що колись ось тут був ...але його не дуже видно. Люди пхаються всюди...безперервним потоком... Тому водії і не реагують, мабуть організовано. Короче, це обопільна проблема.
У Львові зовсім інше відчуття на дорозі - справа не в тому щоб встигнути або доїхати зручно чи швидше, справа у тому щоб доїхати взагалі )
Comments 25
Reply
Reply
Reply
Забула додати що все це при надвузьких вулицях, без пішоходних переходів - тому пішоходи стрибають під колеса де хочуть, з вибоїнами, травмаями і головне - ПО ГАЛЬЦІ. я думала в мене буде параліч кінцівок. від цього ДИДИДИДИДИДИ.
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
правда пішоходи, особливо ті, що ніколи не сідали за кермо...не розуміють, що таке для водія пішохід, який БІЖИТЬ через дорогу, який вискокує, іде по узбіччю хитаючись, що таке велосипедист, який їде на велику у другому ряду. І т.п. Вони герої моїх снів. Це дуже страшно, насправді.
У львові якась срака-порака з переходами. Бо перейти можна наче майже всюди, а пішохідних переходів немає..або видно що колись ось тут був ...але його не дуже видно. Люди пхаються всюди...безперервним потоком... Тому водії і не реагують, мабуть організовано. Короче, це обопільна проблема.
У Львові зовсім інше відчуття на дорозі - справа не в тому щоб встигнути або доїхати зручно чи швидше, справа у тому щоб доїхати взагалі )
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Leave a comment