Путін фсьо. © Павло Бондаренко
Не в тому сенсі, що фсьо, а в тому сенсі, що він не має більше часу. Каюся, писав і півтора року тому, і рік, що Путін от-от відступить - не вгадав. Вгадати логіку дій божевільного з комплексом Цезаря неможливо. Ти підходиш до ситуації з точки зору прагматизму, а воно макет Рейхстагу під Москвою будує.
Але Путін таки фсьо. Час сплив. До виборів президента залишається лише рік. І аж цілий рік. Отак для Владіміра Владиміровіча виглядає. Одночасно і "лише" і "аж".
"Лише", тому що секунди, хвилини, дні і тижні невбганно спливають, а санкції нікуди не діваються, і ситуація в економіці та соціальниій сфері... Як в тому анекдоті: "За час правління Путіна" Росія найдалі просунулас я у двох областях: Луганській та Донецькій". Треба щось робити. Терміново, бо...
тут ми переходимо до "аж". До виборів - аж цілий рік. А ВВХ вже не має грошей народ годувати. Якщо у Москві(!) працівники консерваторії у 2017 році ще не бачили зарплатні; якщо 2 місяці не платять в ГІТІСІ, в Санкт-Петербурзькому державному академичному інституті живопису скульптури і архітектури ім. Рєпіна при Російській Академії мистецтв та же в десятку крутих закладів культури "обєх століц", можна лише уявити, що робиться в Бурятії, Саранську, Саратові, Хакасії, Пензі...
Фонд національного добробуту? Звісно, лише Путіну та Мєдвєдєву відоме реальне становище у фонді: які кошти звідти можна витягти, а які - лише віртуальні, у вигляді нікому не потрібних бомажок, акцій державнх підприємств, котрі давно - банкроти. Але хай навіть він цілком складаєтьсмя з реальних доларів - навіть в такому разі його до кінця року не вистачить. Якраз перед виборами у закромах Родіни міша повіситься.
Становище в України кепське. Ми втрачаємо на війну та армію більше, ніж можемо собі дозволити. Але. За нами - ЄС і головне - надпотужні США, які можуть собі дозволити давати нам "халявні" кредити під 1,5% на 20 років. За Москвою - порожнеча. Прірва.
Що робити? Відкривати Велику війну? Але війна - це просто божевільні гроші. Це - карткова система, голод і регіонах і десятки тисяч трупів для яких навіть трун не вистачатиме. Перед виборами.
Можна розпочати війну, оголосити надзвичайний стан, відмінити вибори, а невдоволених розстрілювати. Можна. Але не в такий величезній країні з безліччю центробіжних тенденцій. Он, на малій Батьківщині Сергія Кужгетовича етнічних росіян ночами ріжуть. Ледь ослабне влада - почнеться новий 1917 рік. З усіма витікаючими.
Можна зкритися. Поставити нову Залізну завісу, вимкнути Інтернет, заборонити газети з-за кордону, увімкнути глушилки й розповідати народу, що американці, українці, білоруси, німці з голоду помирають, як це розповідають у Північній Кореї. Але тоді все одно доведеться забиратися з Криму та Донбасу, бо навіть за Залізною завісою кушать хоцца. КНДР і та не може жити самостійно. Відтак, якось треба з Заходом торгувати. Тож санкції треба знімати.
Власне те, що зараз відбуваєтьься у нас - практично відверта мобілізація т.з. "консервів", всі ці "майдани стонадцять", всі ці "блокування", усі походи на "ліваруцію" - це останній шанс Путіна перемогти у війні і нав`язати світові (не Україні - світові) свої умови. Вистоїмо - за кілька місяців дракон рашизму заповзе назад у свою смердючу нору і засуне за собою камінь.
Звичайно, передбачити наступні ходи божевільної людини з комплексом Цезаря неможливо. Але. Ми мусимо пам`ятати і те, як закінчив свої дні реальний Цезар. І його останні слова маємо не забувати.
Так шо тримаємося, допомагаємо армії, головнокомандувачу, гарно робимо свою справу, не опускаємо рук і так - переможемо.
Але Путін таки фсьо. Час сплив. До виборів президента залишається лише рік. І аж цілий рік. Отак для Владіміра Владиміровіча виглядає. Одночасно і "лише" і "аж".
"Лише", тому що секунди, хвилини, дні і тижні невбганно спливають, а санкції нікуди не діваються, і ситуація в економіці та соціальниій сфері... Як в тому анекдоті: "За час правління Путіна" Росія найдалі просунулас я у двох областях: Луганській та Донецькій". Треба щось робити. Терміново, бо...
тут ми переходимо до "аж". До виборів - аж цілий рік. А ВВХ вже не має грошей народ годувати. Якщо у Москві(!) працівники консерваторії у 2017 році ще не бачили зарплатні; якщо 2 місяці не платять в ГІТІСІ, в Санкт-Петербурзькому державному академичному інституті живопису скульптури і архітектури ім. Рєпіна при Російській Академії мистецтв та же в десятку крутих закладів культури "обєх століц", можна лише уявити, що робиться в Бурятії, Саранську, Саратові, Хакасії, Пензі...
Фонд національного добробуту? Звісно, лише Путіну та Мєдвєдєву відоме реальне становище у фонді: які кошти звідти можна витягти, а які - лише віртуальні, у вигляді нікому не потрібних бомажок, акцій державнх підприємств, котрі давно - банкроти. Але хай навіть він цілком складаєтьсмя з реальних доларів - навіть в такому разі його до кінця року не вистачить. Якраз перед виборами у закромах Родіни міша повіситься.
Становище в України кепське. Ми втрачаємо на війну та армію більше, ніж можемо собі дозволити. Але. За нами - ЄС і головне - надпотужні США, які можуть собі дозволити давати нам "халявні" кредити під 1,5% на 20 років. За Москвою - порожнеча. Прірва.
Що робити? Відкривати Велику війну? Але війна - це просто божевільні гроші. Це - карткова система, голод і регіонах і десятки тисяч трупів для яких навіть трун не вистачатиме. Перед виборами.
Можна розпочати війну, оголосити надзвичайний стан, відмінити вибори, а невдоволених розстрілювати. Можна. Але не в такий величезній країні з безліччю центробіжних тенденцій. Он, на малій Батьківщині Сергія Кужгетовича етнічних росіян ночами ріжуть. Ледь ослабне влада - почнеться новий 1917 рік. З усіма витікаючими.
Можна зкритися. Поставити нову Залізну завісу, вимкнути Інтернет, заборонити газети з-за кордону, увімкнути глушилки й розповідати народу, що американці, українці, білоруси, німці з голоду помирають, як це розповідають у Північній Кореї. Але тоді все одно доведеться забиратися з Криму та Донбасу, бо навіть за Залізною завісою кушать хоцца. КНДР і та не може жити самостійно. Відтак, якось треба з Заходом торгувати. Тож санкції треба знімати.
Власне те, що зараз відбуваєтьься у нас - практично відверта мобілізація т.з. "консервів", всі ці "майдани стонадцять", всі ці "блокування", усі походи на "ліваруцію" - це останній шанс Путіна перемогти у війні і нав`язати світові (не Україні - світові) свої умови. Вистоїмо - за кілька місяців дракон рашизму заповзе назад у свою смердючу нору і засуне за собою камінь.
Звичайно, передбачити наступні ходи божевільної людини з комплексом Цезаря неможливо. Але. Ми мусимо пам`ятати і те, як закінчив свої дні реальний Цезар. І його останні слова маємо не забувати.
Так шо тримаємося, допомагаємо армії, головнокомандувачу, гарно робимо свою справу, не опускаємо рук і так - переможемо.