Тигриця - подвиг великого Путіна
Любі мої! Усі ви знаєте, як Росія любить свого великого вождя - Володимира Володимировича Путіна! Я теж його дуже люблю (майже як мудру Фаріон).....
Колись я написала про безсмертний подвиг Путіна із тигрицею (дивіться, поки американці не знищили: http://drugoi.livejournal.com/2708071.html).
Минули роки - а оповідання ще й зараз актуальне. Бо Путін - заступник народний, сонечко ясне на російському та світовому небі.....
Тигриця
Знiмальна група програми "Вести" йшла усурiйською тайгою. Навколо було тихо - тiльки вiтер шелестiв голками смерек.
Раптом з-поза кущiв вистрибнув тигр i зiбрався з'їсти журналiстiв. Звiр облизувався, готуючись до обiду.
З-за дерева вийшов прем'єр-мiнiстр Російської Федерації i вистрiлив у тигра транквiлiзатором зi спецiальної рушницi. Тигр впав i заснув.
- Спасибо тебе, батюшка! - зрадiли врятованi журналiсти i впали на колiна.
Прем'єр пiдiйшов до жертви.
- Хороший тигр, - сказав вiн. - Красивый.
- Это тигрица, - виправив лiсничий, що випадково проходив поруч.
- А чего она на людей кидается? - поцiкавився прем'єр.
- От любви, - потиснув плечима хазяїн тайги.
- Как так, от любви?
- Дык у них ведь сейчас брачный сезон, - пояснив лiсничий, - А мужиков-тигров-то и нет, не хватает. Исчезающий вид... Вот самки и едят кого не попадя, от злобы.
- Это правда... - сказав прем'єр. - Женщинам нужна любовь. Без любви женщина - тигр.
Вiн сiв на пiнь i задумався. Потiм рiзко встав. Видко, прийняв якесь рiшення.
- Оставьте-ка меня на едине, - наказав вiн пiдданим. - Тут дело государственное.
Журналiсти, лiсничий i охорона слухняно залишили галявину. Вони знали - так треба для Вiтчизни.
Прем'єр залишився вiч-на-вiч з тигрицею. Та мiцно спала. Гарна, молоденька.
.................
.................
..................................
.................
..................................
.................
.................
Вiн прокинувся за кiлька годин. Тигриця ще спала.
- Эй, выходите! - гукнув вiн пiдлеглим.
Журналiсти i лiсничий вийшли з-за дерева. За ними поспiшала охорона.
- Всё, возвращаемся в Москву! - сказав прем'єр.
Потiм востаннє схилився над тигрицею.
- До свидания, - сказав прем'єр i поцiливав її у щоку.
© Саша Шло, 2008
Колись я написала про безсмертний подвиг Путіна із тигрицею (дивіться, поки американці не знищили: http://drugoi.livejournal.com/2708071.html).
Минули роки - а оповідання ще й зараз актуальне. Бо Путін - заступник народний, сонечко ясне на російському та світовому небі.....
Тигриця
Знiмальна група програми "Вести" йшла усурiйською тайгою. Навколо було тихо - тiльки вiтер шелестiв голками смерек.
Раптом з-поза кущiв вистрибнув тигр i зiбрався з'їсти журналiстiв. Звiр облизувався, готуючись до обiду.
З-за дерева вийшов прем'єр-мiнiстр Російської Федерації i вистрiлив у тигра транквiлiзатором зi спецiальної рушницi. Тигр впав i заснув.
- Спасибо тебе, батюшка! - зрадiли врятованi журналiсти i впали на колiна.
Прем'єр пiдiйшов до жертви.
- Хороший тигр, - сказав вiн. - Красивый.
- Это тигрица, - виправив лiсничий, що випадково проходив поруч.
- А чего она на людей кидается? - поцiкавився прем'єр.
- От любви, - потиснув плечима хазяїн тайги.
- Как так, от любви?
- Дык у них ведь сейчас брачный сезон, - пояснив лiсничий, - А мужиков-тигров-то и нет, не хватает. Исчезающий вид... Вот самки и едят кого не попадя, от злобы.
- Это правда... - сказав прем'єр. - Женщинам нужна любовь. Без любви женщина - тигр.
Вiн сiв на пiнь i задумався. Потiм рiзко встав. Видко, прийняв якесь рiшення.
- Оставьте-ка меня на едине, - наказав вiн пiдданим. - Тут дело государственное.
Журналiсти, лiсничий i охорона слухняно залишили галявину. Вони знали - так треба для Вiтчизни.
Прем'єр залишився вiч-на-вiч з тигрицею. Та мiцно спала. Гарна, молоденька.
.................
.................
..................................
.................
..................................
.................
.................
Вiн прокинувся за кiлька годин. Тигриця ще спала.
- Эй, выходите! - гукнув вiн пiдлеглим.
Журналiсти i лiсничий вийшли з-за дерева. За ними поспiшала охорона.
- Всё, возвращаемся в Москву! - сказав прем'єр.
Потiм востаннє схилився над тигрицею.
- До свидания, - сказав прем'єр i поцiливав її у щоку.
© Саша Шло, 2008