Ознаки старіння

[saintlouis89]

Йшов сьогодні в хорошому гуморі з гуртожитку, думав думу як це ж час швидко летить, як непомітно ти старієш,чи стаєш доросліше (по-різному буває), як менше в тебе часу на розвиток довгої пам'яті
Ось в школі ти (якщо нізвідки нікуди не переходив) 11 років дивився на певну кількість облич, багатьох пам'ятаєш, можеш більшість впізнати, як виросли і вже на твоєму 5-му курсі вони поступають на перший і сором'язливо кивають тобі, коли десь пройдете в натовпі один на зустріч іншому. Інших сам з малку пам'ятаєш, як змінились, де працюють, хто народив, хто розвівся і т.д.

Посміхнувся собі у вуса, пішов в метро. Читаю Ліну Костенко, очікуючи поїзда до станції Золоті Ворота. Раптом чую крики "Дима!!!!ДИМА!!!" молодим дівчачим голосом. Сиджу, читаю далі. Через пару хвилин бачу перед книгою пару взуття і чую вже наполегливіше "ДИМА?!ДИИМААА!!"
Підіймаю голову,дивлюсь на це дівчисько мовчки
- Ой,а ты Дима?Ну...Пашинский!Эт ты?Дима?
- Не зовсім,Данило
- Данила Пашинский!!ТОЧНО
- Ні, не Пашинський
- Ну ты же тоже в консерватории учишься,да?
- Так
- Ну ваще!Оля (Надя,Роза,Галя) посмотри, он так на Пашинского похож!! Ну ты же понял,я тебе кричала "Дима,Дима!"?
Посміхаюсь,дивлюсь на трохи розгублену подругу цієї молодої збудженої крові (напевне ж алкоголь)
- Ну капец как похож!!Ладно,извини!

А що ж тут...чи вуса зголити, чи бороду, чи все разом.Все одно знайдеться ж хтось, ким крикнуть мені в потилицю, ті хто мене не знає