У порівнянні з попередніми разами, де в нас були
квести і
рідкий азот, це святкування було не таким крутим, зате було більше нових обличч, і не тільки українців - з нами була Емі, наша тайванська подруга, яке вже рік, як прижилася в нашій компанії, та німкеня Йоганна, яка стала моєю гарною подругою цього семестру завдяки своєму гумору та математичнму складу розуму (вона хімік за пристрастю і математик за покликанням)
Як завжди, планувалося на 20 людей, а прийшло 10, тому всі об’їлися, як свині, і потім ще лишилися на ніч і на другий день все доїдали, поки хазяї спали.
Також "як завжди" незмінні елементи: глінтвейн і тазик олів’є (цього разу навіть два, один незаправлений на всяк випадок)
Гра "безжалісно розтопчи ворога": до ноги ниткою прив’язується поівтряна кулька, завдання - лопнути кульку супротивника.
А ще оскільки цього року з нами був хімік... (за її словами, вона саме через усілякі вибухові штуки в хімію і пішла)
Ну, і традиційно...
01.01.2015