Повелася на нехарактерну для мене забавку :)
Отже, rozmaita цікавить:
[музика] Бетховен чи Вівальді?
У 16 чи 18, я б однозначно відповіла - Бетховен. Особливо, в органному залі Домініканки, серед старих експонатів "Музею історії релігії та атеїзму", щоб кишки від захвату прилипли до хребта, а мову відняло на години 3. Але зараз, як у мені сидить маленьке монстреня, виберу Вівальді. Під нього ми "танцюємося", а не ставимо мені болючих синців під ребрами.
[напій] вино чи коньяк?
Залежить від настрою та людей навколо. Якщо це прогулянка прохолодними весняним/літнім/осіннім/зимовим днем і п'ємо ми з маленьких наперсточків, щоб зігрітися і розслабити втомлені ноги, н. на лавочці на Пейзажці, або якщо це така мізкотренувальна бесіда на 3-4 години про екзистенційні моменти вічності - однозначно, коньяк. А якщо це якесь гастрономічне свято із чергуванням страв і напоїв, то вже тоді краще під закуски херес чи мадеру, потім сухе червоне і на десерт уже коньяк. Але єто, мну не п'є, принаймні до першого дня відлучення від груді того, хто ще не народився ;)
[вихідний] прогулянка чи кіно?
Тут однозначно - прогулянка, особливо, якщо в компанії, але і самій теж можна.
Взимку - поскрипуючи снігом, обпалюючи ніздрі морозним повітрям, навесні - хлюпаючи по калюжах і збираючи гілочки з нерозпущеними бруньками (щоб потім подивитися, а хто ж з них "вилупиться"), влітку - довгі піші переходи (щоб надихатися і находитися на цілий рік), а восени.... - я так любила човгати ногами опале листя львівських парків і скверів, дивитися на зміну кольорів Знесіння, спостерігати за польотом бабинного літа з Високого Замку, а у Києві - осені немає :(. Є тільки якась псевдоволога бяка із мрячкою і похмурим небом.
[книжка] нова чи "підтоптана"?
Останнім часом - "підтоптана" - читаємо казки та книжки з дитинства. Якась ностальгія. "Підтоптана" книжка, як витримане вино - із кожним ковтком воно розкривається повніше, а від тривалого лежання стає все кращим.
Передам естафету в коментах ;)
[музика] Бетховен чи Вівальді?
У 16 чи 18, я б однозначно відповіла - Бетховен. Особливо, в органному залі Домініканки, серед старих експонатів "Музею історії релігії та атеїзму", щоб кишки від захвату прилипли до хребта, а мову відняло на години 3. Але зараз, як у мені сидить маленьке монстреня, виберу Вівальді. Під нього ми "танцюємося", а не ставимо мені болючих синців під ребрами.
[напій] вино чи коньяк?
Залежить від настрою та людей навколо. Якщо це прогулянка прохолодними весняним/літнім/осіннім/зимовим днем і п'ємо ми з маленьких наперсточків, щоб зігрітися і розслабити втомлені ноги, н. на лавочці на Пейзажці, або якщо це така мізкотренувальна бесіда на 3-4 години про екзистенційні моменти вічності - однозначно, коньяк. А якщо це якесь гастрономічне свято із чергуванням страв і напоїв, то вже тоді краще під закуски херес чи мадеру, потім сухе червоне і на десерт уже коньяк. Але єто, мну не п'є, принаймні до першого дня відлучення від груді того, хто ще не народився ;)
[вихідний] прогулянка чи кіно?
Тут однозначно - прогулянка, особливо, якщо в компанії, але і самій теж можна.
Взимку - поскрипуючи снігом, обпалюючи ніздрі морозним повітрям, навесні - хлюпаючи по калюжах і збираючи гілочки з нерозпущеними бруньками (щоб потім подивитися, а хто ж з них "вилупиться"), влітку - довгі піші переходи (щоб надихатися і находитися на цілий рік), а восени.... - я так любила човгати ногами опале листя львівських парків і скверів, дивитися на зміну кольорів Знесіння, спостерігати за польотом бабинного літа з Високого Замку, а у Києві - осені немає :(. Є тільки якась псевдоволога бяка із мрячкою і похмурим небом.
[книжка] нова чи "підтоптана"?
Останнім часом - "підтоптана" - читаємо казки та книжки з дитинства. Якась ностальгія. "Підтоптана" книжка, як витримане вино - із кожним ковтком воно розкривається повніше, а від тривалого лежання стає все кращим.
Передам естафету в коментах ;)