Микола Паладій:
МАКСИМАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ ДАЮТЬ САМЕ ФАНТАСТИЧНІ ІДЕЇ
На запитання «k:» відповів голова Державного департаменту інтелектуальної власності міністерства освіти і науки України Микола Паладій.
Миколо Васильовичу, якою є динаміка винахідницької діяльності в Україні? В яких галузях сьогодні винахідники здебільшого зосереджують свою активність?
Звичайно, у нас реєструється не так багато винаходів, як колись у СРСР чи тепер у США. Проте кількість винахідників, зареєстрованих охоронних документів (патентів), заявок на них з року в рік збільшується. Якщо 2004 року було подано 33,1 тис. заявок на об’єкти промислової власності, то 2007-го - 50,55 тис. Станом на вересень 2008 року до нашого відомства надійшло 39122 заявки на об’єкти промислової власності, що перевищило показник минулого року на 11%. При цьому термін розгляду заявок значно скоротився. Якщо 2000 року заявку на винахід розглядали 33 місяці, то 2007-го - уже 15. Що ж до галузевого розподілу, то заявки, що їх подають до Укрпатенту, стосуються переважно електроніки, машинобудування, зв’язку, харчової, легкої промисловості, органічної хімії, останнім часом - ще й високих технологій. Крім того, активно патентують методи боротьби із різними захворюваннями, медичний інструментарій, а також способи лікування лікарськими травами та препаратами з них. Практично в усіх галузях народного господарства ми могли б показати прорив, і, на мій погляд, багато зарубіжних компаній були б не зацікавлені, щоб в Україні розвивався цей сегмент ринку. Тому що ми могли б випередити їх за багатьма технологіями.
Якими, наприклад?
У нас є винахідник, який 1995 року придумав двигун внутрішнього згоряння з двома колінвалами. Тоді ще вийшов указ Президента про будівництво заводу для таких двигунів. Його, звичайно, не збудували. А цей двигун за своїми характеристиками більш економічний, потужний, довговічний, ніж двигун Honda... На виставці винахідників у Женеві чи не найбільше відвідувачів збирається саме біля наших стендів. Місяць тому нам запропонували стати членом Європейського патентного відомства - і це ще до того, як Україна стала членом Європейського Союзу. У світі добре знають про наш винахідницький потенціал.
А чому не знають у нас?
Тому що цим недостатньо цікавляться політики, бізнес, ЗМІ, зрештою, саме суспільство. Хоча наша система патентування уже досягла європейського рівня, мотивації з боку держави винахідники досі, практично, не мають. Якби держава поставила винахідникам завдання забезпечити енергонезалежність України, - переконаний, вони змогли б розв’язати цю проблему. Якби держава сказала, що треба боротися з туберкульозом, - винахідники мали б що запропонувати з цього приводу. Нині винахідник приречений на самовиживання. Дехто знаходить гроші, виробляє продукт на підставі охоронного документа і має непогані доходи. Є малі і середні підприємства, які на своєму патенті мають доходи у два-три мільйони гривень, але їх одиниці.
Чи вплине на винахідницьку діяльність фінансова криза?
Думаю, що вплине. У нас за минулий місяць уже зафіксовано зменшення кількості поданих заявок. Багато патентних повірених думають про скорочення людей. Але вплив кризи є, радше, психологічним - багато хто думає, навіщо патентуватися, якщо довкола стільки проблем.
Яким є портрет українського винахідника? Це науковці чи більше Кулібіни, народні умільці?
Як правило, винахідники - це люди, які працюють в університетах, інститутах. Але є, як ви кажете, й Кулібіни. Наприклад, хлопчина з Житомира, який придумав мишку для комп’ютера, яка надягається на палець. Він отримав від компанії Philips грант на $100 тис. В той же час винахідники в галузі охорони здоров’я - це майже виключно фахові медики... Державі варто було б мати центр для таких Кулібіних. Кілька років тому висловлювали ідею створення в Україні такого собі «інтелектуального містечка» з належною інфраструктурою, щоб і винахідникам у ньому комфортно було працювати, і держава могла бачити свій творчий потенціал, і, зрештою щоб його міг бачити бізнес. Але нам все не до того...
Можливо, тому, що і держава, і бізнес прагнуть швидкого економічного ефекту, а результатом зосередження творчих сил в одному місці може бути яка-небудь фантастична ідея.
Давно відомо, що максимальний економічний ефект дають саме фантастичні ідеї...
...на кшталт вічного двигуна?
Хоча б. До речі, патент на вічний двигун в Україні теж є, видано його в середині 1990-х. Це, між іншим, не такий уже й курйозний винахід. Його ідея полягає в рухові особливої речовини, яка на поверхні води вбирає повітря, опускається вниз, віддає повітря, знову спливає і так далі.
Взагалі, сам світ винахідництва курйозний. Але тільки диваки можуть рухати прогрес. Хто знає, можливо, ми на порозі фантастичних відкриттів, які змінять світ назавжди. Але поки цю завісу невідомості не пробито, не треба відкидати ідей, які видаються чудернацькими. У нас є винахідники, які продовжують справу фізика Нікола Тесла із передачі електроенергії на відстань без допомоги провідників. Уявляєте, всі ці лінії електропередач можуть виявитися непотрібними! Є у нас, наприклад, винахідник Ніколаєнко, який говорить, що може лікувати людей навіть через водопровідну воду, записавши на молекулу води інформацію, що ви не хворієте певною хворобою. Спробуй доведи це - таких приладів немає. Але коли вчені відкривали електричне поле, - вони теж не могли його виміряти, вони орієнтувалися на результат.
Чи проходять подібні ідеї експертизу під час патентування?
Звичайно! Експерти й кажуть - це нонсенс, патент не дамо.
Отож бо, чого ж тоді чекати від політиків, що вони звернуть увагу на винахідників?
Політики сьогодні займаються збільшенням зарплат, пенсій, не задумуючись, звідки на це візьмуться гроші завтра. Вони кричать: «нам треба національна ідея»! Скажіть, а хіба вакцина проти раку не може бути національною ідеєю? А український двигун внутрішнього згоряння на стисненому повітрі? А податковий кодекс? Дайте мені завдання, я зберу найкращих старшокласників, студентів, і вони напишуть чудовий, справедливий кодекс!
Його можна буде запатентувати?
Можна. Ви можете отримати авторське право, і якщо кодекс буде використовуватися, вам мають за це платити.
На запитання «k:» відповів голова Державного департаменту інтелектуальної власності міністерства освіти і науки України Микола Паладій.
Миколо Васильовичу, якою є динаміка винахідницької діяльності в Україні? В яких галузях сьогодні винахідники здебільшого зосереджують свою активність?
Звичайно, у нас реєструється не так багато винаходів, як колись у СРСР чи тепер у США. Проте кількість винахідників, зареєстрованих охоронних документів (патентів), заявок на них з року в рік збільшується. Якщо 2004 року було подано 33,1 тис. заявок на об’єкти промислової власності, то 2007-го - 50,55 тис. Станом на вересень 2008 року до нашого відомства надійшло 39122 заявки на об’єкти промислової власності, що перевищило показник минулого року на 11%. При цьому термін розгляду заявок значно скоротився. Якщо 2000 року заявку на винахід розглядали 33 місяці, то 2007-го - уже 15. Що ж до галузевого розподілу, то заявки, що їх подають до Укрпатенту, стосуються переважно електроніки, машинобудування, зв’язку, харчової, легкої промисловості, органічної хімії, останнім часом - ще й високих технологій. Крім того, активно патентують методи боротьби із різними захворюваннями, медичний інструментарій, а також способи лікування лікарськими травами та препаратами з них. Практично в усіх галузях народного господарства ми могли б показати прорив, і, на мій погляд, багато зарубіжних компаній були б не зацікавлені, щоб в Україні розвивався цей сегмент ринку. Тому що ми могли б випередити їх за багатьма технологіями.
Якими, наприклад?
У нас є винахідник, який 1995 року придумав двигун внутрішнього згоряння з двома колінвалами. Тоді ще вийшов указ Президента про будівництво заводу для таких двигунів. Його, звичайно, не збудували. А цей двигун за своїми характеристиками більш економічний, потужний, довговічний, ніж двигун Honda... На виставці винахідників у Женеві чи не найбільше відвідувачів збирається саме біля наших стендів. Місяць тому нам запропонували стати членом Європейського патентного відомства - і це ще до того, як Україна стала членом Європейського Союзу. У світі добре знають про наш винахідницький потенціал.
А чому не знають у нас?
Тому що цим недостатньо цікавляться політики, бізнес, ЗМІ, зрештою, саме суспільство. Хоча наша система патентування уже досягла європейського рівня, мотивації з боку держави винахідники досі, практично, не мають. Якби держава поставила винахідникам завдання забезпечити енергонезалежність України, - переконаний, вони змогли б розв’язати цю проблему. Якби держава сказала, що треба боротися з туберкульозом, - винахідники мали б що запропонувати з цього приводу. Нині винахідник приречений на самовиживання. Дехто знаходить гроші, виробляє продукт на підставі охоронного документа і має непогані доходи. Є малі і середні підприємства, які на своєму патенті мають доходи у два-три мільйони гривень, але їх одиниці.
Чи вплине на винахідницьку діяльність фінансова криза?
Думаю, що вплине. У нас за минулий місяць уже зафіксовано зменшення кількості поданих заявок. Багато патентних повірених думають про скорочення людей. Але вплив кризи є, радше, психологічним - багато хто думає, навіщо патентуватися, якщо довкола стільки проблем.
Яким є портрет українського винахідника? Це науковці чи більше Кулібіни, народні умільці?
Як правило, винахідники - це люди, які працюють в університетах, інститутах. Але є, як ви кажете, й Кулібіни. Наприклад, хлопчина з Житомира, який придумав мишку для комп’ютера, яка надягається на палець. Він отримав від компанії Philips грант на $100 тис. В той же час винахідники в галузі охорони здоров’я - це майже виключно фахові медики... Державі варто було б мати центр для таких Кулібіних. Кілька років тому висловлювали ідею створення в Україні такого собі «інтелектуального містечка» з належною інфраструктурою, щоб і винахідникам у ньому комфортно було працювати, і держава могла бачити свій творчий потенціал, і, зрештою щоб його міг бачити бізнес. Але нам все не до того...
Можливо, тому, що і держава, і бізнес прагнуть швидкого економічного ефекту, а результатом зосередження творчих сил в одному місці може бути яка-небудь фантастична ідея.
Давно відомо, що максимальний економічний ефект дають саме фантастичні ідеї...
...на кшталт вічного двигуна?
Хоча б. До речі, патент на вічний двигун в Україні теж є, видано його в середині 1990-х. Це, між іншим, не такий уже й курйозний винахід. Його ідея полягає в рухові особливої речовини, яка на поверхні води вбирає повітря, опускається вниз, віддає повітря, знову спливає і так далі.
Взагалі, сам світ винахідництва курйозний. Але тільки диваки можуть рухати прогрес. Хто знає, можливо, ми на порозі фантастичних відкриттів, які змінять світ назавжди. Але поки цю завісу невідомості не пробито, не треба відкидати ідей, які видаються чудернацькими. У нас є винахідники, які продовжують справу фізика Нікола Тесла із передачі електроенергії на відстань без допомоги провідників. Уявляєте, всі ці лінії електропередач можуть виявитися непотрібними! Є у нас, наприклад, винахідник Ніколаєнко, який говорить, що може лікувати людей навіть через водопровідну воду, записавши на молекулу води інформацію, що ви не хворієте певною хворобою. Спробуй доведи це - таких приладів немає. Але коли вчені відкривали електричне поле, - вони теж не могли його виміряти, вони орієнтувалися на результат.
Чи проходять подібні ідеї експертизу під час патентування?
Звичайно! Експерти й кажуть - це нонсенс, патент не дамо.
Отож бо, чого ж тоді чекати від політиків, що вони звернуть увагу на винахідників?
Політики сьогодні займаються збільшенням зарплат, пенсій, не задумуючись, звідки на це візьмуться гроші завтра. Вони кричать: «нам треба національна ідея»! Скажіть, а хіба вакцина проти раку не може бути національною ідеєю? А український двигун внутрішнього згоряння на стисненому повітрі? А податковий кодекс? Дайте мені завдання, я зберу найкращих старшокласників, студентів, і вони напишуть чудовий, справедливий кодекс!
Його можна буде запатентувати?
Можна. Ви можете отримати авторське право, і якщо кодекс буде використовуватися, вам мають за це платити.