Татьяна Толстая у Львові. Міні-репортаж
З нетерпінням чекав зустрічі з культовою російською письменницею Татьяною Толстою під час нинішнього форуму видавців у Львові. Толстая мешкала, як і вся російська група, у готелі "Супутник", зустріч відбувалася у театрі Леся Курбаса.
Ідучи з подругою до театру, помітили графиню у кафе, де вона пила чай. Подруга кинулася у кафе, спитала: "А вы же к нам идете на встречу?" Толстая відповіла, что да, конечно.
Від Тетяни Нікітічни, відомої своїм запальним характером, можна було чекати чого завгодно. На щастя, у Львові вона була налаштована миролюбно, не іскрилася від невдоволення і не поводила себе зверхньо. Хоча відчувалося у ній якесь напруження - може, від остраху, що якісь "бандерівці" чи просто "рагулі" зіпсують зустріч. Знову-таки, на щастя персонажі з розряду "городскіє сумасшедшиє" до театру не забрели - на відміну від кілької інших дискусій із російськими письменниками, де місцевий "вчитель фізкультури" (як він себе називав) мало не мітинги влаштовував.
У залі був аншлаг, мені, як і багатьом іншим, довелося сидіти на підлозі. перекинулися кількома словами з журналісткою з московського "Коммерсанта". Вона допитувалася у інтелігентних тьоть (цитуючи Толстую, - "із прєжніх"), що це за театр. Довелося розповісти, бо тьоті нічого не знали про театр Курбаса. Ну і так слово за слово перемовилися:
- Сорокин у нас в России - писатель номер один.
- А Пелевин?
- Ну он же ничего не пишет сейчас.
- А Толстая?
- Толстая на любителя считается.
Розмова з Толстою вийшла живою і цікавою - як "Школа злословия", тільки навпаки. Окремі запитання та відповіді на них опубліковано на УП "Життя"
http://life.pravda.com.ua/interview/48d24154093df/
Тетяну Нікітічну трохи роздратували мої запитання про її участь у телешоу. Сказала, що хотіла відчути себе ідіоткою. Словом, читайте.
Ще кілька цікавих фрагментів зустрічі обіцяю розшифрувати і викласти тут.
Ідучи з подругою до театру, помітили графиню у кафе, де вона пила чай. Подруга кинулася у кафе, спитала: "А вы же к нам идете на встречу?" Толстая відповіла, что да, конечно.
Від Тетяни Нікітічни, відомої своїм запальним характером, можна було чекати чого завгодно. На щастя, у Львові вона була налаштована миролюбно, не іскрилася від невдоволення і не поводила себе зверхньо. Хоча відчувалося у ній якесь напруження - може, від остраху, що якісь "бандерівці" чи просто "рагулі" зіпсують зустріч. Знову-таки, на щастя персонажі з розряду "городскіє сумасшедшиє" до театру не забрели - на відміну від кілької інших дискусій із російськими письменниками, де місцевий "вчитель фізкультури" (як він себе називав) мало не мітинги влаштовував.
У залі був аншлаг, мені, як і багатьом іншим, довелося сидіти на підлозі. перекинулися кількома словами з журналісткою з московського "Коммерсанта". Вона допитувалася у інтелігентних тьоть (цитуючи Толстую, - "із прєжніх"), що це за театр. Довелося розповісти, бо тьоті нічого не знали про театр Курбаса. Ну і так слово за слово перемовилися:
- Сорокин у нас в России - писатель номер один.
- А Пелевин?
- Ну он же ничего не пишет сейчас.
- А Толстая?
- Толстая на любителя считается.
Розмова з Толстою вийшла живою і цікавою - як "Школа злословия", тільки навпаки. Окремі запитання та відповіді на них опубліковано на УП "Життя"
http://life.pravda.com.ua/interview/48d24154093df/
Тетяну Нікітічну трохи роздратували мої запитання про її участь у телешоу. Сказала, що хотіла відчути себе ідіоткою. Словом, читайте.
Ще кілька цікавих фрагментів зустрічі обіцяю розшифрувати і викласти тут.