Отложенное на завтра

[rybachka_sonya]

А наш часопростір зупиниться вранці вівторка ще,
Коли ти прокинешся, вже зрозумівши, що всьо:
Нема ні рядка, ні світлини, ні запису музики.
Немає нічого, щоби нагадало-згадалося:
Замет, із якого троянда кривенька стирчить.
Кривенька троянда з далеких космічних світів.
Ненашого вже, та такого собі часопростору.
Весь наш часопростір залежить, напевне, від виграшу
У Лото-Забава, не менш тримільйонною сумою,
За мінусом кровоспиняючих, шкарпетків на зиму,
Та тих світерів з оленятами дикої Півночі.
Ті олені - наш часопростір, в натурє канєшна же.
І вранці вівторка, де мжичка та лиш плюс один.
Моя обіцянка ще й досі лишається в карцері.
ЇЇ арештовано - двоє з нас знає, чому.
А наш часопростір зібрали бомжі лісапетами,
Відвезли та здали в космічний металонебрухт.
"Здєсь бил Вільям Ешбліс".
Троянда стирчить між заметами.
Там був тільки дощ. Тільки ти.
І справжнісінький
Світ.