Журборіз

Oct 22, 2010 19:49

 "хтось незримий жартома, просто, десь-колись украв моє щастя.
Я дарую тобі мрій простір. Щоби ниточці надій прястись"

...в мене тих ниток надій намотаних на котушки - повні коробки.
А я так і не знаю в лице того, хто вкрав у мене щастя.

зима, депрес

Previous post Next post
Up