КРАТКИЙ БЫЛИННО-УКРАИНСКИЙ СЛОВАРЬ

[kostyantyn1979]

Константин РАХНО
КРАТКИЙ БЫЛИННО-УКРАИНСКИЙ СЛОВАРЬ
Лексика былин, взятая из словарей к различным изданиям, в сопоставлении с лексикой украинского языка:

Comments

[kostyantyn1979]

Тут можна й подискутувати. Давньоверхньонімецька була нам і раніше відома.

[beilendekunst]

Воно споріднене з псл. čerpъ «череп», але тут ще доволі очевидна подібність до нл. škarba «лепта» [ECУМ]. Отаман, черкас, мостипан, шермір - все це теж відносно нові слова.

[kostyantyn1979]

Ви вірите нашвидкоруч склепаному напівсовдепівському ЕСУМу? Я б ще подивився Лемана, етимологічний готської, тощо. Треба не джерела підганяти під словники, а словники поправляти на основі джерел.
Черкас - давній іранізм. Ватаман - готське й фрізське слово. Мостипан - так, новіше, але це означає, що носії билин були звідтіля, з Галичини, де польські впливи були відчутніші й раніші. Шермувати є в найдавнішій достовірно українській пісні - про Стефана-воєводу. То теж давній германізм.

[beilendekunst]

Нікому не можна довіряти :) Попри те, що укр. черкас (перс. sarik) мабуть споріднене з укр. череда і вочевидь сходить прямісінько до іє. *kherdha-, в сучасному вигляді воно все ж таки є відносно новим запозиченням, так само як інший варіант цього слова укр. харциз (тур. hırsız). Та й «шаблями шермую» теж зафіксовано лише в XVI ст., попри можливу давність самого слова. А найновішим в цьому словничку здається слово «планида», чи не XVII ст.

[kostyantyn1979]

Українське черкас, за Абаєвим, походить від аланського царгас "орел", порівняй царгасата або черкесата - назва шляхти в осетинів, шляхетське походження козаків-черкасів та українське прізвище Черкас з можливою "пташиною" семантикою (типу Орел, Сокіл)з можливим відантропонімним походженням назви міста Черкаси (по типу Щербаки, Щербані). Хіба "планиди" в "Азбуковнику" нема?
Я думаю, що ці слова давніщі за свої фіксації, та й способи укладання росіянами словників (погляньте Кінана) не сприяють вичерпності. А ЕСУМ хибує на пантюркізм, ігнорування багатьох словників і хуторянство.

[beilendekunst]

Азбуковники XVI-XVII ст., тобто «планида» радше нове. Щодо прізвища і назви міста Черкаси, то вони прозорі - прямісінько від етноніму. Але в походження черкесів від орлів повірити важко. Радше це слово колись означало «крадій худоби», тур. hırsız, перс. sarik, укр. черкес, харциз «крадій, розбійник».

Крадій худоби, бо пов'язане з чередою (осет. cærgæs, тур., карач. čärkäs «черкес») пор. з тюрк. čärgä «ряд, черга», рум. cireadă, уг. csorda, слц. čreda «череда», лит. kerdžius «чередник», дінд. sardhah «череда, зграя», і все разом від іє. *kherdha- «ряд, череда»

[kostyantyn1979]

Планида - старий грецизм. Подивись Абаєва щодо походження черкес від cærgæs. Осетинське cærgæs значить орел, а не черкес, бо черкесів там звуть kæsæg. Вже це, а також царгасата "шляхта", згадаймо шляхетське походження козацтва, наводить на думку про походження прізвища Черкас (не Черкес!) від *черкас "орел

[beilendekunst]

В черкеських орлів повірити неможливо з огляду на здоровий глузд. Якщо осетини звуть черкесів kæsæg, то це цілком відповіда перс. kazzak «thief, robber», а «черкaс» відповіда перс. sarikah «thievery, robbery». Тобто черкас і козак - це синоніми. Черкеси на Русі дійсно не селилися, бо містечко Черкаси знаходилося на татарській території. Після 1362 року черкесів звідти вочевидь прогнали чи повбивали, а назва залишилася.

Шляхетське походження козаків очевидне і без черкесів, прямісінько від князів на зразок Лянцкоронського або Вишневецького та здичавілої руської шляхти, власне за ляхів старшина і так була нобілітована.

[kostyantyn1979]

Містечко Черкаси навряд чи знаходилося на татарській території. Історичних даних немає. Як і свідчень перебувань там адигів. На час появи письмових свідчень там вже сиділи звичайні старости. В українській історії татарського періоду майже не було. На відміну від російської чи молдавської

[beilendekunst]

Руське боярство і дружина «здичавіли», чи то радше «осиротіли» через здрібніння руських князівських родів. Загалом, походження козацтва від руського військового стану поза сумнівом.

Щодо Черкас, то з кожного погляду це кордон між Руссю і татарами, тобто черкесів там могли селити однаково як татари, так і литва, в якості федератів. Самі українці себе черкасами не називали, тому в «орлине» походження слова я не вірю.

[kostyantyn1979]

"Осиротіли" краще. Точніше.
Хто здрібнів? Орава Вишневецьких, які, висилаючи з Лубен і Пирятина козацький загін за загоном, вирізали московських поселенців на східній Полтавщині й підім"яли її під себе???
Документальних даних про поселення черкесів там чи де-інде, й узагалі про перебування їх тут, в Україні, немає.
Черкаси цілком можуть бути побудовані за моделлю множини від антропоніма. Просто це не розглядалося ніде.

[beilendekunst]

Можуть, але про епічного героя Черкаса начебто ніц не відомо, тоді як черкеси наявні. Також, на зміну кому прийшли волинські Вишневецькі? Де поділися князі чернігівські, переяславські тощо?

[kostyantyn1979]

А нащо епічний герой? Просто поселенець...
Гілка князя неважлива. Важливе його походження як "Дажбожого внука" і все таке...

[beilendekunst]

Один епічний герой таки знайшовся: «Року 6692-г безбожныи Черкакъ, князь, зъ множєствомъ половцовъ, маючи зъ собою бѣсурманина, маючого огонь живыи, пришовши в Рускую землю, хотячи тымъ огнемъ попалити и зпустошити, сталь на Хоролѣ».

[kostyantyn1979]

Ну ти ж знаєш, що то Кончак насправді)))