Феєрія військової інженерної думки середини ХІХ століття
Про Тараканівський форт останнім часом чув багато і соромно було признатися, що я з ним ще незнайомий, проживаючи буквально за 60 км від нього. Тому цієї осені я вирішив нарешті виправити це непорозуміння.
Знайти Тараканівський, або ж Дубенський форт, або ж Нову Дубенську фортецю взагалі не складно. Але відразу зазначу, що ніякої туристичної інфраструктури там наразі немає.Єдиним предаставником цивилізації була жіночка, що продавала магнітики, та й то вона з'явилася коли ми вже від'їзджали, біля 12-ої години. Знаходиться форт біля села Тараканів, відразу біля Дубна у Рівненській області. Якщо їхати зі сторони Києва по трасі Київ-Чоп, потрібно проїхати Тараканів та на виїзді з села повернути ліворуч. Дорога піднімається трохи вгору, біля кладовища та веде прямо до форту. Там в лісі, відразу видніються оборонні стіни. І ось тут то починається головне запитання - а як же ж потрапити в цей загадковий форт? Ніяких вказівників немає і близько, а вашому огляду буде представлена ось така приблизно картина:
І мальовнича природа навколо
Наслухавшись історій, що в форті є біля 3 підземних поверхів і взагалі він в теперішньому стані не дуже досліджений та краще по його ходах та переходах багато не ходити, я зробив головну помилку - не ризикнув зайти у вхід до форту )))) Ось він, це спеціально для тих, хто буде там вперше як і я.
Злий жарт зі мною зіграв візуальний ефект. Вхід спочатку опускається, а тоді піднімається, і стоячи на вулиці прямо перед ним у цьому тунелі не видно нічого, непроглядна тьма. Вирішивши не випробовувати долю, я пройшов далі та в результаті просто обійшов форт по колу. Побачивши, що дорога веде вже десь до річки Іква, а далі просто лісок і все, я повернувся і знову обійшов всю територію назад, при цьому навіть піднявшись на земляний вал, першу оборонну лінію, де відкривається такий осінній краєвид з залізницею внизу.
Ось ще кілька фото, за якими я розумів - форт десь там ))
Скажу відразу - ці бункери я оглянув та входу там не було ))
Находившись, я почав мислити логічно - форт однозначно виходить по центру, а я просто обійшов його по колу, пересвідчившись неприступністю його стін. Тому я піднявся на ще один земляний вал, таку своєрідну гору, та по протоптаній стежині потрапив нарешті в цю пам'ятку військової історії.... І саме таким шляхом форт викликає найбільше емоцій! Таке враження немов з якихось лісових джунглів постає своєрідний кам'яний сад.
А тепер трохи історії, щоб зрозуміти звідки посеред лісу з'явилося це кам'яне чудо інженерії.
Починалось все в середині ХІХ ст. Тоді цей край належав до горезвісної Російської імперії. І по цій місцевості проходив кордон з Австрійською імперією. Для оборони своїх західних рубежів царський уряд приймає рішення про будівництво системи оборонних укріплень.
Головним ідеологом будівництва низки укріплених районів став герой оборони Севастополя, військовий інженер-фортифікатор генерал-ад'ютант Едуард Тотлебен. На це все виділили в той час 66 мільйонів рублів, а в будівництві використовували камінь, цеглу та доволі новий засіб, як на той час, бетон. 1885-1890рр. стали роками народження Тараканівського форту.
Кажуть, що під час будівництва жителям 10 сіл, які розташовані неподалік форту, суворо заборонили зводити будь-які кам'яні споруди. Живіть собі в мазанках або ізбах. Все для форту, все для перемоги!
Мав форт власну баню, прачечну, хлібопекарню, прийомний покій на 28 ліжок. У 1901р. зводиться гарнізонна церква в візантійському стилі, яка розмістилася в казематах центральної казарми.
Перші випробування форту почалися у Першу світову війну. У 1915 році частини південно-західного російського фронту відійшли з форту без бою, а його зайняли австрійці. Щоб не віддавати ворогу таке чудо військової архітектури, росіяни зруйнували форт у 1916 р., під час Брусиловського прориву.
Під час Другої світової війни бої тут не велися. А 1965 року Міністерство торгівлі УРСР зробило спробу обладнати на базі форту склад консервованої продукції. Були проведені роботи з розчистки казематів, виготовлені стелажі, двері, проведено освітлення, але надмірна вологість і випаровування не дали можливості зберігати продукти. Штаб Прикарпатського військового округу також зробив спробу обладнати склад автотракторних запчастин. Були проведені трудомісткі підготовчі роботи, але від ідеї відмовилися з тієї ж причини.
Зараз форт перебуває в аварійному стані, тому історії, про те що варто бути дуже обережними в різних тунелях, є не просто вигадками. Тим більше, що освітлення ніякого немає.
Враження доволі дивні. З однієї сторони, і не скажеш, що це місце щось таке дуже вражаюче в туристичному плані. А з іншої сторони скажеш! ) Зараз це своєрідне королівство створеного людиною та природою. І ось це напевно дійсно захоплює!
Тому, якщо будете біля Тараканова, обов'язково зазирніть сюди! Неймовірні враження вам гарантовані!
Знайти Тараканівський, або ж Дубенський форт, або ж Нову Дубенську фортецю взагалі не складно. Але відразу зазначу, що ніякої туристичної інфраструктури там наразі немає.Єдиним предаставником цивилізації була жіночка, що продавала магнітики, та й то вона з'явилася коли ми вже від'їзджали, біля 12-ої години. Знаходиться форт біля села Тараканів, відразу біля Дубна у Рівненській області. Якщо їхати зі сторони Києва по трасі Київ-Чоп, потрібно проїхати Тараканів та на виїзді з села повернути ліворуч. Дорога піднімається трохи вгору, біля кладовища та веде прямо до форту. Там в лісі, відразу видніються оборонні стіни. І ось тут то починається головне запитання - а як же ж потрапити в цей загадковий форт? Ніяких вказівників немає і близько, а вашому огляду буде представлена ось така приблизно картина:
І мальовнича природа навколо
Наслухавшись історій, що в форті є біля 3 підземних поверхів і взагалі він в теперішньому стані не дуже досліджений та краще по його ходах та переходах багато не ходити, я зробив головну помилку - не ризикнув зайти у вхід до форту )))) Ось він, це спеціально для тих, хто буде там вперше як і я.
Злий жарт зі мною зіграв візуальний ефект. Вхід спочатку опускається, а тоді піднімається, і стоячи на вулиці прямо перед ним у цьому тунелі не видно нічого, непроглядна тьма. Вирішивши не випробовувати долю, я пройшов далі та в результаті просто обійшов форт по колу. Побачивши, що дорога веде вже десь до річки Іква, а далі просто лісок і все, я повернувся і знову обійшов всю територію назад, при цьому навіть піднявшись на земляний вал, першу оборонну лінію, де відкривається такий осінній краєвид з залізницею внизу.
Ось ще кілька фото, за якими я розумів - форт десь там ))
Скажу відразу - ці бункери я оглянув та входу там не було ))
Находившись, я почав мислити логічно - форт однозначно виходить по центру, а я просто обійшов його по колу, пересвідчившись неприступністю його стін. Тому я піднявся на ще один земляний вал, таку своєрідну гору, та по протоптаній стежині потрапив нарешті в цю пам'ятку військової історії.... І саме таким шляхом форт викликає найбільше емоцій! Таке враження немов з якихось лісових джунглів постає своєрідний кам'яний сад.
А тепер трохи історії, щоб зрозуміти звідки посеред лісу з'явилося це кам'яне чудо інженерії.
Починалось все в середині ХІХ ст. Тоді цей край належав до горезвісної Російської імперії. І по цій місцевості проходив кордон з Австрійською імперією. Для оборони своїх західних рубежів царський уряд приймає рішення про будівництво системи оборонних укріплень.
Головним ідеологом будівництва низки укріплених районів став герой оборони Севастополя, військовий інженер-фортифікатор генерал-ад'ютант Едуард Тотлебен. На це все виділили в той час 66 мільйонів рублів, а в будівництві використовували камінь, цеглу та доволі новий засіб, як на той час, бетон. 1885-1890рр. стали роками народження Тараканівського форту.
Кажуть, що під час будівництва жителям 10 сіл, які розташовані неподалік форту, суворо заборонили зводити будь-які кам'яні споруди. Живіть собі в мазанках або ізбах. Все для форту, все для перемоги!
Мав форт власну баню, прачечну, хлібопекарню, прийомний покій на 28 ліжок. У 1901р. зводиться гарнізонна церква в візантійському стилі, яка розмістилася в казематах центральної казарми.
Перші випробування форту почалися у Першу світову війну. У 1915 році частини південно-західного російського фронту відійшли з форту без бою, а його зайняли австрійці. Щоб не віддавати ворогу таке чудо військової архітектури, росіяни зруйнували форт у 1916 р., під час Брусиловського прориву.
Під час Другої світової війни бої тут не велися. А 1965 року Міністерство торгівлі УРСР зробило спробу обладнати на базі форту склад консервованої продукції. Були проведені роботи з розчистки казематів, виготовлені стелажі, двері, проведено освітлення, але надмірна вологість і випаровування не дали можливості зберігати продукти. Штаб Прикарпатського військового округу також зробив спробу обладнати склад автотракторних запчастин. Були проведені трудомісткі підготовчі роботи, але від ідеї відмовилися з тієї ж причини.
Зараз форт перебуває в аварійному стані, тому історії, про те що варто бути дуже обережними в різних тунелях, є не просто вигадками. Тим більше, що освітлення ніякого немає.
Враження доволі дивні. З однієї сторони, і не скажеш, що це місце щось таке дуже вражаюче в туристичному плані. А з іншої сторони скажеш! ) Зараз це своєрідне королівство створеного людиною та природою. І ось це напевно дійсно захоплює!
Тому, якщо будете біля Тараканова, обов'язково зазирніть сюди! Неймовірні враження вам гарантовані!